БІБЛІОТЕКА „УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА“ — серійне книжк. вид., що виходило в укр. вид-ві з однойм. наз. у Берліні 1921—26. Засн. громад. орг-цією „Українська громада в Берліні“, до якої увійшли еміґранти різних політ. поглядів і метою якої було розвивати укр. науку та культуру через організацію виставок нац. пам’яток, концерти, театральні постави та ін. Засновувала Б. „У. с.“ б-ки, читальні, організовувала вид-во.
До створення Б. „У. с.“ спонукала потреба „виповнити ту величезну прогалину, яку витворила в українському культурному житті довголітня світова війна, опісля революція та всі лихоліття чужої окупації, що винищили майже зовсім довоєнні українські придбання українського слова“ (Проспект праці). Передбачалося, щоб кожна книга у серії „при гарному зверхньому вигляді та при найменшому об’ємі давала якнайбільше матеріалу“ і була доступна найбіднішому громадянинові. Багато публ. книжок розпочинали передмови. Вид-во очолював чл. НТШ З. Кузеля. Йому допомагали у редакції такі видатні особистості, як Д. Дорошенко, В. Леонтович, Б. Лепкий, С. Томашівський та ін. У вид-ві друк. також часоп. Редакція дбала не лише про добір змісту книжок, але й про їхнє худож. оформлення. З цією метою до співпраці залучалися відомі укр. худож. М. Бутович, П. Ковжун, О. Кульчицька, Л. Перфецький, П. Холодний.
У Б. „У. с.“ вийшло понад 50 т. (лише 1922 — 32 наз.). Вона умовно поділялася на вісім тем. груп:
• укр. класики л-ри від „самих початків до найновіших часів“;
• класики закордонної л-ри;
• підручники для нар., виділових, серед. та вищих шкіл;
• л-ра для нар. та шкільних б-к;
• наук. праці з питань мист-ва та культури;
• словники;
• брошури на „біжучі актуальні теми“;
• археограф. вид., в основу яких лягли рукоп., що нагромадилися у науковців та письменників упродовж тривалого часу.
У Б. „У. с.“ з’явилися „Слово о полку Ігоревім“ (ч. 18), твори І. Котляревського (ч. 8—9), Т. Шевченка (ч. 19—24), П. Куліша (ч. 28—29, 37—38), Ю. Федьковича (ч. 25), О. Стороженка (ч. 16—17), Б. Лепкого (ч. 4), В. Бирчака (ч. 32—33), „Рідне слово (Збірка новел і оповідань укр. авторів)“ (ч. 27), „Струни: Антологія української поезії...“, т. 1—2 (ч. 39); збірники й альбоми: „В 60-ті роковини Т. Шевченка“ (ч. 2), „В п’яті роковини смерти І. Франка“ (ч. 5), „Ємець В. Кобза та кобзарі“ (ч. 24), „О. Архипенко. [Альбом]“; словники: перевидання Словаря української мови (упоряд. Б. Грінченко), Словаря російсько-українського (зібрав і упоряд. М. Уманець і А. Спілка (М. Комар). Помітне міс-це у серії посідають праці на істор. тематику: „Д. Дорошенко. Словянський світ в його минулому й сучасному“, 3 т. (ч. 10—12); „І. Герасимович. Життя й відносини на Радянській Україні“ (ч. 14); „І. Герасимович. Голод на Україні“ (ч. 31); „С. Томашівський. Під колесами історії (нариси і статті)“ (ч. 15), „С. Рудницький. Українська справа зі становища політичної географії“ (ч. 40); меморіальна л-ра: „В. Андрієвський. З минулого. Рік 1917 на Полтавщині“ (ч. 6), „В. Леонтович. Спомини утікача“ (ч. 13), „Хроніка родини Гречок“ (ч. 30) та ін.
У створенні та функціонуванні Б. „У. с.“ велику роль відіграли чл. НТШ Д. Дорошенко, З. Кузеля, Б. Лепкий, С. Томашівський. У б-ці публікували свої праці, крім згаданих ос., О. Барвінський, Ю. Федькович, С. Рудницький, В. Бирчак, В. Леонтович та ін. Чл. НТШ також поширювали книжки, вид. у Б. „У. с.“, в Україні, країнах Європи та Америки.
Поява серії Б. „У. с.“ стала значною подією в укр. культурі, сприяла становленню ідей розвитку нації, активізації освіти і просвіти. Саме завдяки вид. цієї серії часто вдавалося донести до сучас. читача ориґ. звучання укр. слова, не здеформоване цензурними втручаннями, воно ж публ. також досі невід. твори мист-ва.
Літ.: Проспект // Шевченко Т. Г. Повісти / За ред. Б. Лепкого. Берлін, 1922, ч. 22, с. 242 та ін.; „Українське слово“ // ЕУ. Перевид. в Україні. Париж; Н.-Й., 1980, т. 9, с. 3413; Погребенник Ф. Бібліотека „Українського слова“ в Німеччині // Бібліотечний вісник, 1995, № 1, с. 29—31; його ж. Бібліотека „Українського слова“ в Німеччині // Український раритет: періодичні, продовжувані видання і неперіодичні збірники XIX—XX ст. (1846—1986). Дрогобич, 2011, с. 19—21; Романюк І. Р. Українська книга в Німеччині (1914—1939) // Записки ЛНБ. Львів, 2000, вип. 7/8, с. 113—21; Дубровіна Л. Бібліотечна діяльність емігрантських українознавчих центрів у 20—30х роках XX ст. // Бібліотечний вісник, 2009, № 2, с. 8.
Наталія Кунанець