БУРКО Семен (* бл. 1887, с. Княгинин Станіславів. пов., Галичина (нині — у складі м. Івано-Франківська) — † після 1933, м. Відень, Австрія) — краєзнавець, видавець, фотограф, меценат Музею НТШ у Львові.
Навч. у фотограф. академії в Парижі, згодом повернувся на батьківщину, подорожував Карпатами, зробив серію світлин гірських краєвидів. Ілюстрував часоп. „Зірка“ (місячник), який виходив упродовж січ.—черв. 1909 у Станіславові і був друк. виданням „Централки“ (центр. органу учнівських гуртків Станіславова).
До Першої світової війни співпрацював із Б. Заклинським і його вид-вом у с. Кривополі (нині — Верховин. р-ну Івано-Франк. обл.), у якому друк. книжки в серії „Всеукраїнська бібліотека“ та листівки в серії „Всеукраїнське видавництво“. Фото Б. С. „Жаб’є-Ільця“ ілюструвало вид. П. Шекерика-Доникова „На дні озера. Оповіданє на тлі давного гуцулського переказу про татарів“ (Всеукраїнська бібліотека. Львів: друк. Ставропігій. ін-ту, 1913, ч. 4), надрук. накладом Ф. Андрусевича.
Крім того, у вид-ві Б. Заклинського надрук. серія листівок, ілюстр. фотографіями Б. С.: „Водоспад в Маняві“ (Всеукраїнське видавництво. Львів, 1913, ч. 9) та „Народна школа в Жабю-Кривополи“ (з підписом нім. мовою: Укр. нар. школа, Зх. Галичина, Укр. Карпати) — Всеукраїнське видавництво. Відень: літографічно-друк. фірма Б. Вахтля, 1916, ч. 11 (цю листівку Б. Заклинський видав під час перебування в еміґрації у м. Кірхберзі, Австрія).
Фото Б. С. публ. також у журн. „Ілюстрована Україна“ (Львів) — „В зимі на Хомяку (Карпати)“, „Дорога на Хомяк (Карпати)“ (1914), в журн. „Українська хата“ (К.), „Світло й тінь“ (Львів) — „Лірник“ (1933) та ін.— „Гаївки біля церкви (Гуцульщина)“ (1924).
У 1910-х рр. видав у власній вид. спілці „С. Бурко і Сп.“ в Жаб’ї (нині — смт Верховина Івано-Франк. обл.) серію із 13 листівок за іл. О. Сластіона до розділів „Галайда“, „Конфедерати“ і „Титар“ поеми „Гайдамаки“ Т. Шевченка (задум реалізовано з ініціативи Б. Заклинського): „Сини мої, гайдамаки!“, „Аж до моря запорожці...“, „Я не одинокий...“, „Яремо, герш ту, хамів сину!“, „Жидюга дріжить, ізігнувшись...“, „Одчиняй, проклятий жиде!“, „Перед паном Хведором...“, „Засвистіли, хрестять лейбу...“, „Шелесть!.. коли гляне...“, „Серце моє, зоре моя!“, „Хоч жить?! Скажи, де гроші...“, „Понура шляхта, мов хорти...“, „Люди сплять, і титар спить...“
На поч. 1910-х рр. Б. С. (разом із Ф. Андрусевичем та його дружиною Марією) допоміг Г. Колцунякові, чл. Етнографічної комісії НТШ, розшукати і зафіксувати понад 130 намогильних пам’ятників (дерев’яних хрестів) на цвинтарях Коломийщини, а саме в сс. Великий Ключів, Верхній і Нижній Вербіж, Воскресінці, Кийданці, Ковалівка, Корнич, Печеніжин, Сопів та в самій Коломиї.
Згодом переїхав у Францію, жив у Парижі, потім перебрався до Відня. Під час війни потрапив у полон і 1916—19 перебував у Франції в таборах для інтернованих у м-ку Ґарезоні в Піренеях. 29. 05. 1919 виїхав до Швайцарії, а звідти знову до Відня, де оселився на постійно, залишив заняття фотомист-вом і розпочав текстильну справу.
Крім вид. контактів і листування з Б. Заклинським (збереглося 28 листів за 1909—27) і співпраці з Г. Колцуняком та ін. чл. Т-ва, Б. С. безпосередньо працював з НТШ. 1910 інформував В. Гнатюка про етнограф. звичаї в Галичині, який опубл. у „Матеріялах до української етнольоґії“ (1912) розповідь Б. С. про купання відьом у с. Княгинині, записану зі слів його матері Теклі Бурко. 1924 зробив фото М. Грушевського зі сім’єю — Катериною і Марією Грушевськими та Ольгою Коссак, які перебували тоді у санаторії в Бадені (Австрія). 1908 Б. С. передав для Бібліотеки НТШ книжки, а у фонди Музею НТШ у Львові 1911 — альбом фотографій із Гуцульщини (74 фото), 5 ін. жанрових світлин, а також збірку хрестиків зі с. Княгинина.
Арх. дж.: ЛННБ України, від. рукоп., ф. 48 (Заклинські), оп. 1, спр. 22-б, арк. 10, 23; спр. 23к, 49 арк.; спр. 24-в, 14 арк.; спр. 137-є, 1 арк.
Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1908, ч. 36, с. 33; 1911, ч. 46, с. 26; ч. 47, с. 21; Гнатюк В. Купанє й паленє відьм у Галичині // Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1912, т. XV, с. 195; Бугаєвич І. В. Українські листівки та філокартія: нотатки колекціонера. К., 1971, c. 36; Ставничий І. Українська преса у Станиславові // Альманах Станиславівської землі / Ред.-упоряд. Б. Кравців. Н.-Й.; Торонто; Мюнхен, 1975, [т. 1] („Укр. архів НТШ“, т. XXVIII), с. 525; Забочень М., Поліщук О., Яцюк В. Україна у старій листівці: альбом-каталог. К., 2000, с. 253; Арсенич П. І. Тарас Шевченко і Прикарпаття. Івано-Франківськ, 2001, с. 55; Арсенич П., Гаврилів Б., Угорчак Ю. Краєзнавці Прикарпаття (ХХ ст.). Івано-Франківськ, 2002, с. 16; Станкевич М. Є. Українське художнє дерево ХVI—ХХ ст. Львів, 2002, с. 239; Яцюк В. М. Шевченківська листівка як пам’ятка історії та культури 1890—1940. К., 2004, с. 163, 176—81; Качкан В. А. Хай святиться ім’я твоє... історія української літератури і культури в персоналіях (XVIII—XXI ст.): антологія одного листа. Львів; Івано-Франківськ, 2006, т. 9, с. 74; Домбровська Є. Українська художня поштова картка першої половини ХХ ст. // Записки Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Львів, 2011, вип. 19, с. 576, 578—79.
Юрій Ковалів