АРХІТЕКТУРИ ТА МІСТОБУДУВАННЯ КОМІСІЯ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА — один зі структурних підрозділів НТШ. Створ. 1989 у складі Секції мистецтвознавства НТШ. Організатором А. м. к. і її першим головою (1989—2002) був Андрій Рудницький, заст. голови — Богдан Посацький, секретарем — Богдан Черкес. До А. м. к. на поч. її створення у 1989 входило 13 ос.: Микола Бевз, Микола Габрель, Юрій Криворучко, Роман Липка, Тетяна Максимюк, Алла Мартинюк, Іван Могитич, Роман Могитич, Галина Петришин, Богдан Посацький, Андрій Рудницький, Наталія Сліпченко, Богдан Черкес. З 2002 очолює комісію Юрій Диба, секретар — Світлана Лінда.
Завдання А. м. к.— теор. та прикладні питання у галузі архітектури, передусім укр., архітектур. проектування, містобудування, пам’яткоохоронна та реставраційна діяльність, а також вивчення й популяризація архітектур. спадщини України від найдавніших часів до сьогодні. Пропоновані напрями праці мають свою історію в НТШ, відповідно й у нац. науці. Першою працею, яка мала виразний історично-архітектур. характер, можна вважати ст. М. Паначовного „Стародавні грецькі кольонії боспорські в межах теперішньої Кубанської области...“, опубл. в „Записках НТШ“ (1893), в якій автор значну увагу приділив містам Боспорського царства. Подібне спрямування досліджень засвідчують також окр. доповіді (пізніше — їх публікація), виголошувані на археол. з’їздах у Києві, Чернігові та ін. містах. Цими напрямами цікавився М. Грушевський. Дослідник звертав на них увагу, рецензуючи праці Ю. Сіцінського „Город Каменец-Подольскій. Історическое описаніе“, „Историческія св±д±нія о приходах и церквах Подольской епархіи“ і Б. Ханенка „Древн±йшій план города Кіева 1638 года“ та ін. Архітектурозн. тематика висвітлена у ст. М. Грушевського „Опись Львівського замку р. 1495“ (1896). Марія Грушевська у „Записках НТШ“ (1901, т. XLII) аналізувала праці Д. Айналова та Є. Редіна „Древніе памятники искусства Кіева. Софійскій собор, Златоверхо-Михайловскій и Кирилловскій монастыри“ (1899), Ю. Сіцінський — працю К. Олейникова „Краткая историческая записка о Свято-Троицком Густынском монасты𱓠(1900) та ін.
Першою класич. архітектурозн. наук. працею, опубл. в „Записках НТШ“, є ст. В. Щербаківського „Церкви на Бойківщині“ (1913). Вона започаткувала низку НТШівських наук. досліджень, спрямованих на вивчення церк. архітектури України Карпатського реґіону. Пізніше в „Записках НТШ“ з’явилися праці В. Січинського та В. Кармазина-Каковського (див. Бойківська церква). 1925 вийшла друком важлива праця Ю. Сіцінського „Вплив візантійсько-атонської архітектури на будівництво мурованих церков на Поділлю“. Значну роль у популяризації архітектур. надбання України відіграли такі праці В. Січинського, як „Будівництво міста Потилича“ і „Сутківська твердиня“.
Архітектурно-археол. дослідження як окр. наук. напрям в НТШ започаткував Ярослав Пастернак, публікуючи статті про розкопки 1936—37 галицького Успенського собору (Записки НТШ, 1937, т. CLIV). Нового поштовху наук. дослідженням у галузі архітектури вказаних напрямів надало відновлення діяльности НТШ в Україні 1989 і створення А. м. к. Вид. 1994 Секцією мистецтвознавства спільно з Комісією образотворчого та ужиткового мистецтва „Записки НТШ“ (т. CCXXVII) накреслили широку програму як мистецтвозн., так і архітектур. досліджень. Цим спільним вид. НТШ у нових істор. умовах Т-во задекларувало свою наук. позицію у цій галузі. Секція мистецтвознавства визначила два осн. напрями роботи, за якими комісії: 1) опрацьовують конкр. питання історії мист-ва і вивчають конкр. напрями мист-ва на рівні з дослідженнями істор. системи забудови міст і сіл й аналізом сучас. процесів, що відбуваються в архітектурі України; 2) готують узагальнювальні праці, каталоги, словники з різних галузей мистецтвознавства та архітектури, які повинні підсумовувати й поглиблювати результати досліджень із проблем цих наук, давати синтетичне осмислення процесів із позиції невикористаної або не вповні використаної нової методології. Тем. група архітектур. праць цього збірника, присвячених проблемам архітектури та містобудування, охопила 12 досліджень під рубрикою „Статті“, 9 — під рубрикою „Матеріали“.
Поставлена мета і завдання А. м. к. протягом понад 20 ост. років праці підтверджуються прикладною діяльністю її чл. та багатьма публікаціями. Про це свідчать насамперед друк. роботи у „Працях Комісії архітектури та містобудування“ (Записки НТШ, 2001, т. CCXLІ; 2005, т. CCXLІХ; 2008, т. CCLV). У цих збірках уміщено 52 статті і повідомлення, 36 мат-лів та 18 дописів у розділі „Критика і бібліографія“. Автори праць А. м. к.— відомі архітектори та дослідники архітектури, які представляють різні реґіони України, та науковці з-за кордону: В. Базилевич, М. Бевз, О. Боднар, О. Бойко, І. Бокало, О. Болюк, С. Боньковська, В. Вечерський, В. Вуйцик, М. Габрель, С. Гаврилюк, Р. Гнідець, Р. Грималюк, В. Дем’янова, Ю. Диба, В. Дідик, М. Долинська, Ю. Дубик, І. Жук, Р. Жук, Р. Забашта, І. Замостяник, У. Іваночко, Т. Казанцева, Б. Колосок, Г. Кос, Т. Клименюк, Х. Крамарчук, Ю. Криворучко, Л. Крощенко, Р. Липка, С. Лінда, Ю. Лукомський, Т. Максимюк, А. Мартинюк-Медвецька, О. Михайлишин, Р. Могитич, В. Петрик, Г. Петришин, Т. Піняжко, Б. Посацький, О. Предко (Білінська), В. Проскуряков, О. Рибчинський, П. Ричков, М. Рожко, А. Рудницький, І. Русанова, П. Сиґоський, В. Слободян, О. Стасюк, О. Суха, В. Тарас, Я. Тарас, А. Фелонюк, В. Фоменко, Л. Чень, В. Чепелик, С. Юрченко.
Для публікацій А. м. к. характерні широкий спектр теор. та прикладної проблематики, актуальної для укр. архітектури та містобудування, пам’яткоохоронної та реставраційної діяльности. Т. CCLV „Записок НТШ“ присвячено 750-літньому ювілею м. Львова. Цим томом архітектур. наук. громадськість задекларувала повагу колись „княжому граду“, унікальному у світ. масштабі, підтвердженням чого є внесення міста до списку всесвіт. спадщини ЮНЕСКО. Нині чл. А. м. к.— автори вагомих в науці монографічних праць. Комісія бере участь у багатьох конференціях, симпозіумах, академіях, насамперед у щорічній березневій Наук. сесії НТШ, де виголошуються десятки доповідей відомих дослідників та проходять апробацію ідеї молодих науковців. А. м. к. організовує архітектур. наук. семінари спільно з Ін-том архітектури НУ „Львівська політехніка“ та міждисциплінарні семінари спільно з Історично-філософською комісією НТШ.
На 2011 до складу А. м. к. входило 23 архітектори та історики архітектури з різних реґіонів України, які працюють над розв’язанням багатьох актуальних проблем архітектур. науки. Див. Архітектура і Наукове товариство ім. Шевченка.
Літ.: Паначовний [М. О.]. Стародавні грецькі кольонії боспорські в межах теперішньої Кубанської области та суміжних з нею місць. З картою давної прибоспорської области // Записки НТШ. Львів, 1893, т. ІІ, с. 5—61; Грушевський М. [Рец. на:] Город Каменец-Подольскій. Историческое описаніе священника Е. С±цинскаго. К., 1895, VIII + 247 c. + 24 рис. // Там само, 1895, т. VIII, кн. IV, с. 16—18; його ж. Опись Львівського замку р. 1495 // Там само, 1896, т. ХІІ, кн. IV, с. 1—12; його ж. [Рец. на:] С±цинскій Е., свящ. Историческія св±д±нія о приходах и церквах Подольской епархіи, I: Каменецкій у±зд // Труды Подольскаго Епархіальнаго Историко-статистическаго комитета. Каменец, 1895, вып. VII, XI + 611 c. // Там само, т. XIII, кн. V, с. 18—19; його ж. [Рец. на:] Древн±йшій план города Кіева 1638 года, издал Б. И. Ханенко. К., 1896, 8 с. + 4 табл. // Там само, 1897, т. XV, кн. І, с. 14; Г[рушевськ]а М. [Рец. на:] Айналов Д. и Р±дин Е. Древніе памятники искусства Кіева. Софійскій собор, Златоверхо-Михайловскій и Кирилловскій монастыри. Х., 1899, 62 с. (Відбиток: Сборник Харьков[ского] ист[орико]-филол[огического общества]) // Там само, 1901, т. XLII, кн. IV, с. 7; С[іцінський] Ю. [Рец. на:] Олейников К. Краткая историческая записка о Свято-Троицком Густынском монастыр± // Полтавские епархиальные ведомости, 1900, ч. 7—8 // Там само, т. XLIIІ, кн. V, с. 9—10; його ж. Вплив візантійсько-атонської архітектури на будівництво мурованих церков на Поділлю // Там само, 1925, т. СXXXVIII—CXL, с. 45—65; Щербаківський В. Церкви на Бойківщині // Там само, 1913, т. CXIV, кн. ІІ, с. 5—24 + 16 іл.; Січинський В. Бойківський тип деревяних церков на Карпатах // Там само. Праці Історично-фільософічної секції, 1926, т. CXLIV—CXLV, с. 157—70 + 29 іл. + 2 карти; його ж. Будівництво міста Потилича // Там само, 1927, т. CXLVII, c. 103—30 + 24 іл.; його ж. Сутківська твердиня // Там само, 1929, т. CL, с. 143—80; Пастернак Я. Галицька катедра у Крилосі. Тимчасове звідомлення з розкопів у 1936 і 1937 р. // Там само, 1937, т. CLIV, с. І—ХХІ + 5 іл.; Кармазин-Каковський В. Архітектура бойківської церкви // Там само. Н.Й.; Філядельфія, 1987, т. ССІV, 223 с.; Структура та керівний склад НТШ. Довідник 1990 / Підгот. Ю. І. Балей, Н. О. Гумницька, Р. Т. Червінський. Львів, [1990], с. 6; Хроніка НТШ. Львів, 1993, ч. 92, с. 60; 1994, ч. 83, с. 42—43, 78; 1996, ч. 87, с. 28, 41, 49; 1997, ч. 88, с. 34, 45—47; 1998, ч. 89, с. 39, 46—48; 1999, ч. 90, с. 39, 49—52; 2000, ч. 91, с. 44, 63—64; 2001, ч. 92, с. 47, 55—56; 2002, ч. 93, с. 50, 75—77; 2003, ч. 94, с. 65, 84—85; 2004, ч. 95, с. 74, 84—87; 2005, ч. 96, с. 73, 85—86; 2007, ч. 97, с. 71, 83—85; Записки НТШ. Праці Секції мистецтвознавства / Ред. т. О. Купчинський, В. Овсійчук, А. Рудницький. Львів, 1994, т. CCXXVII, 510 с., іл.; Праці Комісії архітектури та містобудування / Ред. т. О. Купчинський, А. Рудницький. Львів, 2001, т. CCXLI, 653 с., іл.; Ред. т. О. Купчинський. Львів, 2005, т. CCXLIX, 718 с., іл.; Ред. т. О. Купчинський. Львів, 2008, т. CCLV, 610 с., іл.; Наукове товариство ім. Шевченка. Довідник / Відп. за вип. Н. Гумницька. Львів, 1997, с. 60; Рудницький А. Завдання і шляхи розвитку української урбаністики та архітектури в сучасних умовах // Записки НТШ. Праці Комісії архітектури та містобудування. Львів, 2001, т. ССXLI, с. 15—17; Наукове товариство ім. Шевченка. Члени управи і комісій. Н.-Й., 2002, 24 с.; Диба Ю. Українські храми-ротонди Х — першої половини XVI століть. Львів, 2005; Петришин Г. П. „Карта Ф. фон Міґа“ (1779—1782) як джерело до містознавства Галичини. Львів, 2006; Гнідець Р. Архітектура українських церков. Львів, 2009; Черкес Б., Лінда С. Архітектура сучасності. Львів, 2010; Посацький Б. С. Основи урбаністики. Львів, 2011.
Юрій Диба