„BYZANTINISCHE ZEITSCHRIFT“ (BZ, ByzZ) — нім. часоп., перший спец. наук. орган із проблем візантиністики (візантієзнавства).
Виходить раз на рік із 1892 (з перервами 1914—19, 1920—24, 1944—49). Усього за час існування з’явилося 104 т. журн. (ост. вийшов друком 2011). Фундатором та першим ред. BZ став основоположник наук. візантиністики, нім. філолог та літературознавець, проф. грец. мови в Мюнхен. ун-ті Карл Крумбахер, який редагував часоп. до 1909. З К. Крумбахером був особисто знайомий і листувався І. Франко. Окр. листи опубл. в бюлетні „Mitteilungen Arbeits- und F?rderungsgemeinschaft der Ukrainischen Wissenschaften е. V.“ (M?nchen, 1966, N 3).
Окрім К. Крумбахера, ред. часоп. були П. Марк (1909—27), А. Гейзенберґ (1910—30), Ф. Дельґер (1928—63) та ін. Тепер редакція BZ розташована в Ін-ті візантиністики (Institut f?r Byzantinistik, Neogr?zistik und Byzantinische Kunstgeschichte) при Ун-ті Людвіґа Максиміліана в Мюнхені (ред. А. Берґер).
1898 як додаток до BZ К. Крумбахер заснував вид. „Byzantinisches Archiv“, куди, за задумом, мали входити праці з візантиністики, які за обсягом не могли бути вміщені в гол. часоп. З 1898 у „Byzantinisches Archiv“ загалом опубл. 19 монографій.
BZ від свого заснування був важли-вим центром міжнар. візантиністики. Журн. публікував праці широкого спектра: від пізньої античности до краху Візант. держави; з філології, історії, а також історико-реліг. дослідження, статті археол. і художньо-істор. тематики. Завдяки часоп. відбувся значний прорив у вивченні унікального істор. розвитку візант. цивілізації та остаточне визнання її впливу на світ. культуру. Згодом продовжувачами традицій BZ стали численні фахові журн. з питань візантології: „Византійскій временник“ (видається з 1894), „Byzantinisch-Neugriechische Jahrb?cher“ (з 1920), „Byzantion“ (з 1924), „Byzantinoslavica“ (з 1929), „Revue des ?tudes Byzantines“ (з 1946), „Jahrbuch der ?sterreichischen Byzantinischen Gesellschaft“ (з 1951, з 1969 — „Jahrbuch der ?sterreichischen Byzantinistik“), „Byzantinobulgarica“ (з 1962) та ін.
Структурно BZ поділявся на три відділи: статті, рец., а також рубрики — бібліограф. замітки, повідомлення та некрологи. Крім статей і рец. на нові вид., у часоп. велася докладна бібліографія всього, що з’являлося у галузі візантієзнавства. В оглядах значну увагу приділено слов’ян., зокрема укр. публікаціям. Найбільше серед бібліограф. заміток уміщено оглядів-рец. на праці І. Франка: „Aus alten Hss.“ (1894, Bd. 3, S. 435—36), „Die Parabel vom Einhorn und einige bulgarische Varianten“ (1897, Bd. 6, S. 603), „Beitr?ge aus dem Kirchenslavischen zu den neutestamentlichen Apokryphen“ (1907, Bd. 16, S. 354), „St. Klemens in Chersonesus“ (1907, Bd. 16, S. 356). Кілька оглядів присвячено також розвідкам ін. укр. дослідників НТШ: В. Щурата („Das Wort Daniels des Gefangenen, ein Denkmal der altruss[іschen] Literatur aus dem Ende des Mittelalters“) (спочатку про цю студію вченого повідомлено у розд. „Бібліографія“, а в наст. томі детальнішу рец. на неї подав А. Семенов) (1897, Bd. 6, S. 605; 1898, Bd. 7, S. 179—81); М. Грушевського („Geschichte des ukrainischen (ruthenischen) Volkes“ Bd. 1 (1908, Bd. 17, S. 264); I. Свєнціцького („Erzengelsmarienverk?ndigung und das Annuntiationsmysterium“ (1908, Bd. 17, S. 261). Огляди розвідок укр. учених зробили К. Крумбахер і К. Вейман.
Ґрунтовніше в BZ подано бібліограф. нотатки про праці закордонних д. чл. НТШ: В. Яґича („Slavische Beitr?ge zu den biblischen Apokryphen“ (1893, Bd. 2, S. 172, 641), „Der erste Cetinjer Kirchendruck vom Jahre 1494“ (1894, Bd. 3, S. 425; 1895, Bd. 4, S. 202—03), „Bericht ?ber einen mittelbulgarischen Zlatoust des 13—14 Jahrhundets“ (1898, Bd. 7, S. 565), „Kritische Bemerkungen zur slavischen ?bersetzung zweier apokryphen Erz?hlungen (Kriti?eskija zamjetki k slavjanskomu perevodu dvuch apokrifi?ieskich skazanij)“ (1898, Bd. 7, S. 568), „Einige Streitfragen. 5. Welcher von den zwei slavischen Schriften soll die Priorit?t zuerkannt werden“ (1902, Bd. 11, S. 220), „Zur Entstehungsgeschichte der kirchenslavischen Sprache“ (1902, Bd. 11, S. 225; 1913, Bd. 22, S. 608—09), „Ein unedierter griechischer Psalmenkommentar“ (1906, Bd. 15, S. 372); Ї. Полівки („Zur Geschichte des Physiologus in den slavischen Literaturen“ (1893, Bd. 2, S. 168; 1897, Bd. 6, S. 189), „Das Evangelium des Nikodemus in den slavischen Literaturen“ (1894, Bd. 3, S. 213), „Ein Nachtrag zum Physiologus“ (1896, Bd. 5, S. 214); І. Шишманова („Der Lenorenstoff in der bulgarischen Volkspoesie“ (1895, Bd. 4, S. 184), „Das Lied vom toten Bruder in der Poesie der Balkanv?lker“ (1897, Bd. 6, S. 189), „Slavische Ansiedelungen auf Kreta und den anderen griechischen Inseln (Slavjanski seli??a v Krit i na drugite gr?ki ostrovi)“ (1897, Bd. 6, S. 637); А. Шахматова („Die erkl?rende Paleja und die russische Chronik“ (1906, Bd. 15, S. 378), „Die Vorrede zur urspr?nglichen Kiever Sammlung und die Chronik des Nestor (Предисловіе к начальному Кіевскому своду и Несторова л±топись)“ (1909, Bd. 18, S. 244); С. Новаковича („Die Serben und T?rken im XIV und XV Jahrhundert“ (1898, Bd. 7, S. 489), „Le prix normal du bl? `а Constantinople pendant le moyen ?ge et le Code de Stephan Du?an empercur des Serbes“ (1906, Bd. 15, S. 397), „Die Gesetzesdenkm?ler der serbischen Staaten des Mittelalters“ (1913, Bd. 22, S. 197); Л. Мілетича („Die Erz?hlung vom Falle Konstantinopels im Jahre 1453“ (1896, Bd. 5, S. 641); А. Брікнера („Zur Stellung des Polnischen“ (1902, Bd. 11, S. 225), „Die Wahrheit ?ber die Slavenapostel“ (1913, Bd. 22, S. 609), „W?rter und Sachen“ (1913, Bd. 22, S. 240); М. Арнаудова („Rites et l?gendes bulgares, ?tude compar?e“ (1913, Bd. 22, S. 216); Й. Стшиговського („Der algerische Danielkamm“ (1913, Bd. 22, S. 362), „Ein Werk der Volkskunst im Lichte der Kunstforschung“ (1913, Bd. 22, S. 624—25), „Ostasien im Rahmen vergleichender Kunstforschung“ (1913, Bd. 22, S. 625), „Die Bedeutung der Gr?ndung Konstantinopels f?r die Entwicklung der christlichen Kunst“ (1913, Bd. 22, S. 625—26). Окрім того, Й. Стшиговський був акт. співробіт. BZ, він не лише подав чимало бібліограф. заміток, але активно рецензував у часоп., зокрема подав рец. на праці: О. М. Dalton „Byzantine art and archaeology“ (1913, Bd. 22, S. 548—51), „W. M. Ramsay and Gertrude L. Bell „The thousand and one churches“ (1912, Bd. 21, S. 554—58) та ін.
З укр. учених одним із перших рец. на BZ опубл. І. Франко (Візантійська література в журн. Житє і слово, 1894). Цього ж року, ознайомившись спочатку з працею К. Крумбахера „Geschichte der Byzantinischen Literatur“ (1891), а згодом з першими трьома річниками BZ, І. Франко підкреслює їх високу наук. вартість. Дослідник зробив огляд окр. статей часоп., передусім тих, які стосувалися слов’ян. тематики; провів аналіз статей, особливо наголошуючи на праці В. Яґича „Der weise Akyrios“. Окрім того, І. Франко зазначав: „Славістичні праці котрі більш чи менш дотичні до візантійської літератури анотуються та рецензуються дуже пильно. Так що з огляду на це BZ може повстидати всяке слов’янське наукове видавництво“.
З 1932 (т. 32) по 1940 (т. 40) одним з авторів рецензійного відділу та автором бібліограф. оглядів часоп. був І. Свєнціцький.
У „Записках НТШ“ також уміщено кілька рец. на дослідження, опубл. в ВZ: М. Кордуби [Рец. на]: Boor С. de. Der Angriff der Rhos auf Bysanz (1896, т. XIV); І. Свєнціцького [Рец. на]: Schmit T. Die Malereien des bulgarischen Klosters Poganovo. Einige Wortе ?ber mittelalterliche bulgarische Kunstdenkm?ler (1912, т. CVII) та Krypiakiewicz P. F. „De hymni Acathisti auctore“ (там само). Крім того, в „Записках НТШ“ в огляді часоп. М. Грушевський (1895, т. VIII), М. Кордуба (1896, т. XIV), І. Копач (1898, т. XXVI) та М. Тершаковець (1905, т. LXVIII) подавали мат-ли про працю і функціонування часоп. BZ.
Літ.: [Грушевський М.] Byzantinische Zeitschrift // Записки НТШ. Львів, 1895, т. VIII, кн. IV, с. 21—22; Кордуба М. [Рец. на:] Boor С. de. Der Angriff der Rhos auf Bysanz // Byzantinische Zeitschrift, 1895, S. 445—46 // Там само, 1896, т. XIV, кн. VI, с. 2—3; його ж. Byzantinische Zeitschrift // Там само, с. 39—40; Византійскій Архив // Византійскій временник, 1898, т. 5, вып. 4, с. 818; К[опач]. І. Byzantinische Zeitschrift // Записки НТШ. Львів, 1898, кн. VI, с. 32; Т[ершаковець]. М. Byzantinische Zeitschrift // Там само, 1905, т. LXVIII, кн. VI, с. 39—40; Свєнціцький І. [Рец. на:] Schmit T. Die Malereien des bulgarischen Klosters Poganovo. Einige Wortе ?ber mittelalterliche bulgarische Kunstdenkm?ler // Byzant[inische] Zeitschrift, 1908, S. 121—30 // Там само, 1912, т. CVII, кн. І, с. 170; його ж. [Рец. на:] Krypiakiewicz P. F. De hymni Acathisti auctore // Byz. Z., 1909, S. 357—82 // Там само, с. 183; Ostrogorsky G. Geschichte des byzantinischen Staates. M?nchen, 1963, S. 1—18; його ж. Історія Візантії. Львів, 2002, с. 5—25; Ясіновський А. Іван Франко як візантист // Іван Франко — письменник, мислитель, громадянин. Мат-ли Міжнар. наук. конференції (Львів, 25—27 вересня 1996). Львів, 1998, с. 828—33.
Олег Піх