БОБРУК Яків (* 1849, с. Рудно Радзинь-Підляського пов. Сєдлецької губ. на Підляшші (нині — Парчевського пов. Люблін. воєв., Польща) — † 14. 07. 1934, с. Радзейовіце (Radziejowice) Скерневицького пов. Лодзького воєв. (нині — м-ко у Жирардів. пов. Мазовецького воєв., Польща) — філолог, учитель, освітянин, громад. діяч.
Н. в укр. родині. Серед. освіту здобув 1869 у Більській г-зії (нині — м. Біла Підляська (Bia?a Podlaska), Польща). 1870—75 навч. на історично-філол. відділі Варшав. ун-ту (спеціалізація — класич. філологія), отримував іменну стипендію проф. Тишкевича. На ост. курсі підгот. наук. працю („дисертацію“) на тему „Филохор и объяснение отрывков по отношению к афинским публичным древностям“, яку відзначено срібною медаллю. Пізніше Б. Я. продовжив навчання у Моск. та Віден. ун-тах.
Після здобуття вищої освіти працював інспектором Єлисаветградської г-зії (нині — м. Кіровоград), згодом викладачем в учительських семінаріях та в рос. гзії у Варшаві (був її дир.), де читав лат. мову. Мешкав неподалік Варшави у маєтку в с. Радзейовіце. 1891—92 зібрав у цій місцевості колекцію комах (бабок) і передав її до зоологічної лабораторії Варшав. ун-ту. З 1893 — чл. від-ня біології Тва природознавців при Варшав. ун-ті. 1901 нагороджений орденом Св. Анни ІІ ступеня Рос. імперії.
Перед поч. Першої світової війни — акт. діяч і багаторічний чл. управи Укр. громади у Варшаві (голова — З. Гутників). Б. Я.— також фундатор укр. б-ки при Укр. громаді у Варшаві, своєю освітянською діяльністю сприяв вихованню й розвитку нац. самосвідомости укр. студентства вишів. 1913 разом із ін. укр. громад. діячами висловив співчуття на стор. газ. „Рада“ з приводу смерти Лесі Українки. Узимку 1914—15 на його кошти (500 рос. руб.) було організовано постачання укр. л-ри для вояків рос. фронту під Варшавою (керували постачанням книжок філолог В. Химерик і медик П. Рощинський). Невдовзі переїхав на Слобожанщину і влітку 1917 (разом із літературознавцем М. Плеваком) заснував Першу укр. г-зію ім. Б. Грінченка в Харкові (був її дир., водночас і вчителем географії до закриття цього навч. закладу денікінцями влітку 1919). Паралельно викладав географію на Пед. курсах ім. Г. Сковороди у Харкові. 1916 Б. Я. обрано скарбником Харків. філії К-ту Моск. т-ва допомоги населенню Пд. губ. Росії (створ. 09. 02. 1916), а в лип. 1918 за рекомендацією Слобожанської учительської спілки став чл. комісаріату у справах Харків. шкільної округи УНР.
Наприкін. 1919 еміґрував з Наддніпрян. України в Галичину, відтак повернувся в Радзейовіце, де проводив етнограф. розвідки, став збирати укр. старожитності й археол. експонати з Підляшшя та ін. місцевостей. 1922 уклав Словник географ. термінів, який не встиг опубл. і згодом передав до НТШ у Львові (рукоп. праці зберіг. у ф. НТШ в ЦДІА України у Львові).
Осн. наук. зацікав.— класич. філологія (грец. мова і л-ра), укр. географія і діалектологія, назвознавство.
Б. Я. був меценатом НТШ, сприяв збільшенню фондів Музею НТШ у Львові. 1929 (15. 06—18. 06) подарував Музею Тва „замітну збірку бронзових прикрас, камінних і кремінних знарядів та кераміки лужицького типу з Підляша“ (21 шт.), а також 61 репродукцію скульптур із музеїв у Неаполі, Флоренції, Римі та Луврі (82 предмети). Зокрема, 15. 06. 1929 на інв. облік Музею надійшло 11 експ. зі збірки, подарованої Б. Я.: 2 бронзові наголінники зі с. Келчів (пов. Соколів), 4 бронзові нараменники (звідти ж), 2 кам’яні топірці зі с. Стрельці (пов. Маріямпіль, Литва), 1 кам’яна шпилька (звідти ж) і 2 кам’яні топірці з Кальварійського пов. (Литва); 16. 06. 1929 надійшла решта — 10 експ.: гранітна зернотерка, глиняний посуд, глиняна амфорка та ін. У трав.—черв. 1929 подарував Бібліотеці НТШ у Львові 33 кн.: з філософії, історії мист-ва, а також тв. Монтеск’є та антич. письменників Тацита і Горація (у цій справі листувався з І. Кревецьким — листи від 1921 та 1929).
Арх. дж.: ДАХО, ф. 29, оп. 1, спр. 807, арк. 1—1 зв.; Ін-т народознавства НАН України. Б-ка Музею НТШ. Інвентар[на книга. Львів, част.] ІІІ ([№] 16290—18916), ч. 18906—16; [част.] IV ([№] 18917—20385), ч. 18917—27, 18930—90; ЦДАВОДВУ України у Києві, ф. 2201, оп. 1, спр. 30, арк. 17; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 983, арк. 8—12; спр. 1100, арк. 1—17.
Літ.: М±ржинскій А. Ф. [Рец. на:] Бобрук Я. Филохор и объясненіе отрывков по отношенію к афинским публичным древностям // Варшавскія университетскія изв±стія, 1876, № 4, с. 88—89; Ингеницкій И. К фауне и организаціи стрекоз (Odonata) Привислянскаго края // Там само, 1893, № 1, с. 3; Прозоров П. Систематическій указатель книг и статей по греческой филологіи, напечатанных в Россіи с XVII стол±тія по 1892 год на русском и иностранных языках, с прибавленіем за 1893, 1894 и 1895 годы. СПб., 1898, с. 104; Вержбовскій Ф. Указатель к Варшавским университетским изв±стіям за 1870—1894 гг. Варшава, 1900, с. 33, 206, 239; [б. а., б. н.] // ЖМНП. СПб., 1901, т. CCCXXXIII, с. 45; [б. а., б. н.] Рада (К.), 1913, 11 (24) серп., № 183, с. 3; Хроніка НТШ. Львів, 1930, ч. 69—70, с. 36, 38; Антонович О. [Рец. на:] Т. Кульчицька. Українська лексикографія XIII—XX ст. Бібліографічний покажчик. Львів, 1999, 360 с. // Записки НТШ. Праці Філол. секції. Львів, 2000, т. CCXXXIX, с. 613—14; Krajewska J., Bednarz A. Uniwersytet Warszawski 1870—1915 (materia?y bibliograficzne). Cz. 2. Warszawa, 2004, s. 418; Олесіюк Т. Соборна Україна (наукові розвідки і спомини). К., 2004, с. 356, 448, 472, 501, 555; Сорочан Н. А. Всеукраїнська учительська спілка і проблеми управління освітою в Україні в 1917—1920 рр. // Вісник Київ. нац. лінгвіст. ун-ту, 2005, вип. 10, с. 51; Жванко Л. М. Біженство Першої світової війни в Україні: документи і матеріали (1914—1918 рр.). Х., 2010, с. 212—13.
Юрій Ковалів