БОНЧЕВ Георгій (Георги Бончев Николов) (* 18 (06). 08. 1866, с. Жеравна, Османська імперія (нині — Слівенського окр., Болгарія) — † 07. 03. 1955, м. Софія, Болгарія) — болгар. геолог, мінералог, петрограф. Д. чл. НТШ (з 1924).
Серед. освіту здобув в Апріловській г-зії у м. Габрово (1886). 1888—93 навч. на природн. фті Загреб. ун-ту (нині — Хорватія): 1891—93 працював пом. на каф. мінералогії та геології, а 1892 (ще студентом 4-го курсу) читав лекції з геології. 1893 здобув ступінь д-ра філософії в галузі кристалографії (тема дис.: „Біхромат калію — аналіз основних елементів“). 01. 10. 1893 став асистентом, з 1895 — доц. каф. мінералогії та геології Софій. ун-ту св. Климента Охрідського.
1906—08, 1919—20 і 1927—28 — декан фізико-матем. ф-ту, 1914—15 — ректор Софій. ун-ту. 1905—36 — проф. каф. мінералогії і петрографії цього вишу, яку заснував. Викладав стратиграфію та геологію, кристалографію, заг. і спец. мінералогію, заг. і спец. петрографію, а також практ. застосування скельних мат-лів та їхню міцність і витривалість у буд-ві.
Осн. наук. зацікав.— геологія, кристалографія, петрографія, мінералогія. Досліджував мінерали і корисні копалини на Манастирських височинах, Сх. і Зх. Родопах, у долинах Ріла, Сакар, в Осоговській та Старій долинах, а також на Чорноморському узбережжі та у Пд.-сх. реґіоні Болгарії. Автор понад 140 наук. пр. (монографій і численних статей у профільних вид.). Описав географ. поширення, мінеральний склад, походження, ступінь метаморфозу та вік численних кристалічних порід, по дав детальний геоморфолог. і тектонічний аналіз різних скельних порід, зокрема диференціював вік палеозойських гранітів та арх. гранітогнейсів і виділив на території Болгарії три вулканічні зони: Підбалканську, Родопську і базальтову. 1911 видав 1-шу детальну карту Болгарії масштабом 1:300 тис. (разом із Г. Златарським). Іменем Б. Г. названо відкритий 1958 мінерал бончевіт.
З 1900 — д. чл. БАН, секретар і голова її природознавчо-матем. відділу (1921—22, 1927—28, 1941—43), засн. і дир. Геолог. ін-ту при БАН (1947—50), один з організаторів і творців АН Болгарії (1869), Геолог. служби (1880) та Софій. ун-ту (1888). Чл. Серб. геолог. т-ва, перший голова Болгар. т-ва печерознавців та один із засн. Болгар. природозн. і геолог. т-в.
Удостоєний таких держ. нагород Болгарії, як орден „За военна заслуга“ (1915), Командирський хрест і Нац. орден „За гражданска заслуга“ (1920), срібна медаль за науку і мист-во (1921), Командирський хрест і орден „Свети Александър“ (1932), офіцерський хрест і Нац. орден „За гражданска заслуга“ (1934), орден „Георги Димитров“ (1947) та нагорода ім. Дімітрова І ступеня. Почес. громадянин м. Софії.
З 22. 10. 1924 — д. чл. НТШ (від Математично-природописно-лікарської секції). Підтримував контакти з колегами із МПЛС НТШ, реґулярно листувався із чл. НТШ, отримував вид. НТШ і ще з 1898 сприяв акт. книгообміну між Бібліотекою НТШ та Софій. вищим училищем (згодом — ун-том). Як д. чл. БАН, дбав про розвиток такого ж книгообміну між НТШ і БАН (з 1911). 1938 подарував для Б-ки НТШ у Львові особисті книжки.
Пр.: Bichromat kolija revizija osnih elementa. Zagreb, 1893, 27 s.; Принос към петрографията на Западните Родопи // Период. спис. Бълг. книж. дво, 1901—02, год. 62, с. 649—763; Принос към петрографията на Сърнена гора // Сборник за народни умотворения, наука и книжнина, 1903, год. 19, с. 1—104; Петрографски бележки за юго-източния кът на България // Период. спис. Бълг. книж. д-во, 1903—04, год. 64, с. 327—485; Петрографски бележки за Осоговска планина в България // Там само, 1905—06, год. 66, с. 459—535; Петрографски обиколки в България // Сборник за народни умотворения, наука и книжнина, 1906—07, год. 22—23, № 3, с. 1—143; Принос към петрографията на южните склонове на Балкана от Арабаконашкия до Мараш-Върбишкия проход // Годишник на Софийский университет (физико-математически факултет), 1908, год. 3—4, с. 3—147; Еруптивните скали в България // Сборник за народни умотворения, наука и книжнина, 1909, год. 24, кн. 3, с. 1—170; Принос към петрографията и минералогията на Рила планина // Списание на Българската академия на науките, 1912, год. 2 (клас природн.-мат., кн. 1), с. 1—176; Кристалинните шисти в България // Годишник на Софийский университет (физико-математически факултет), 1915, год. 10—11, кн. 2, с. 1—127; Седиментните скали в България // Списание на Българската академия на науките, 1917, год. 7 (клас природн.-мат., кн. 3), с. 1—162; Петрографско-минерални изучвания в Македония // Там само, 1920, год. 13 (клас природн.-мат., кн. 5), с. 1—295; Скалите и минералите в Пашмаклийска околия // Годишник на Софийский университет (физико-математически факултет), 1922, год. 18, с. 1—91; Минералите в България // Там само, 1923, год. 19, № 1, с. 1—212; Скалите в южните отдели на Балкана между Мараш-Върбишкия проход и Черно море // Списание на Българската академия на науките, 1925, год. 31 (клас природн.-мат., кн. 14), с. 1—96; Обща минералогия (лекции). София, 1929, 374 с.; Специална минералогия. София, 1936, ІІ част., 372 с.; Петрография. София, 1938, 527 с.; Скалите в България (с глед на техните видове, находища и технично-практично използуване). София, 1938, 316 с.; Скалите в Балчишко // Списание на Българската академия на науките, 1943, год. 68 (клас природн.-мат., кн. 33), с. 189—216; Земетресенията и потопът. София, 1948, 37 с.
Арх. дж.: ЦДІА України у Львові, ф. 304, оп. 1, спр. 858, арк. 25, 37, 49; спр. 859, арк. 12, 15; ф. 309, оп. 1, спр. 35, арк. 55, 189—90; спр. 372, арк. 15; спр. 380, арк. 7—8; спр. 382, арк. 8.
Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1926, ч. 67—68, с. 117—21; 1939, ч. 74, с. 87; Георгиев Г. К. 80-годишнината на един български учен (проф. д-р Георги Бончев) // Природознание, 1947, кн. 5, с. 66—68; його ж. Академик професор д-р Георги Бончев почина // Природа и знание, 1955, кн. 5, с. 23—24; його ж. 25 години от смъртта на основоположника на българската петрография — акад. проф. д-р Георги Бончев // Природа, 1980, кн. 3, с. 94—95; Димитров С. Академик д-р Георги Бончев // Изв. ГИ при БАН, 1956, год. 4, с. 251—54; Бошев С. Д. Исторична геология и геология на България. София, 1960, с. 103; Бончев Н. Изследовател на българската земя (100 години от рождението на академик професор д-р Георги Бончев) // Наука и техника за младежта, 1966, кн. 12, с. 44—45; Кунов А. Георги Бончев, 1866—1955 // Бележити българи, 1986, т. 7, с. 349—55; Димитров Ц. Академик Георги Бончев — жизнен и творчески път // Спомени за Софийския университет. София, 1988, т. І, с. 237—42; Костов И. Георги Бончев. София, 1988, 97 с.; Маврудчиев Б. Академик професор д-р Георги Бончев — живот и творчество (1866—1955) // Списание на Българското геологическо дружество (София), 2006, год. 67, кн. 1—3, с. 159—65.
Юрій Ковалів