БОРОДАЙ Олександр (* 1844, Полтавщина — † 28 (15). 09. 1914, м. Київ) — інженер, музикознавець, громад. діяч. Меценат Бібліотеки НТШ у Львові. Чл. НТШ (з 1907).
1864 закінчив кадет. (військ.) корпус у Полтаві, після цього переїхав у Німеччину, де 1865—69 навч. у Мюнхен. тех. ун-ті. Після здобуття вищої освіти еміґрував у США, де впродовж 20 р. працював інженером у компанії Westinghouse Inc. У серед. 1890-х рр. повернувся зі США в Росію, де працював у Петербурзі в рос. представництві амер. електротех. компанії і брав участь у діяльності місцевого благодійного т-ва з видання дешевих нар. кн.
1903 переїхав до Києва, де завідував книгарнею (рік заснування 1899) при редакції журн. „Киевская старина“, активно контактував із любителями нар. миства, особливо муз., і захопився кобзарською справою, збираючи експонати. 1904 придбав бандуру кобзаря Г. Гончаренка, 1908 купив і передав Ф. Колессі, Лесі Українці та О. Сластіону (проф. Миргород. художньо-пром. школи) 8 фонографів для запису нар. музики (Ф. Колесса був першим, хто почав користуватися цією апаратурою в ті часи). З 1906 був чл. комісії з класу кобзарства Музично-драм. школи М. В. Лисенка (м. Київ), подарував композиторові колекцію стародавніх кобз для його школи і заснував при ній музей нар. інструментів.
За описом Є. Чикаленка, Б. О. справляв враження „варята, що не вмре, поки не помочить рук своїх в кацапській крові [...] Тоді це вже був зовсім сивий дід, великий на зріст, огрядний, з великою лисою головою і довгими, білими запорозькими вусами. Сам він себе називав „американським гайдамакою“. Хоч він справді мав вигляд гайдамаки, але в дійсності це був досить сентиментальний український ідеаліст, що, здавалося, тільки удавав із себе якогось хижака“.
Акт. чл. Петерб. укр. громади (засн. 20. 12. 1896), чл. Ради Всеукр. безпартійної заг. дем. орг-ції, засн. восени 1897 (разом із В. Антоновичем, П. Житецьким і М. Лисенком), чл. Ради „Старої громади“ в Києві (з поч. 1900-х рр.). Тісно контактував у Києві з О. Кониським. 1904 був чл. ювілейного к-ту з відзначення 50-річчя М. Заньковецької. З 31. 12. 1913 — д. чл. УНТ в Києві (затверджений М. Грушевським).
Листувався з М. Грушевським (5 листів за 1897, 1903, 1905, 1908), О. Кониським (6 листів за 1897—98), І. Франком (4 листи за 1896—1905), І. Пулюєм (5 листів за 1898—99), О. Маковеєм (6 листів за 1896—1905) та К. Паньківським (низка листів за 1895—98). Автор статей у львів. журн. „Громадський голос“ (на поч. 1900х рр.).
З 1907 — чл. НТШ у Львові. 1896 передав у дар для Б-ки НТШ у Львові 400 (за ін. даними — 500) кн. англ., франц. та нім. авторів. Працюючи в Петербурзі, брав участь у створенні Наук. ф. ім. акад. П. Пелехина при НТШ у Львові. Під час перебування в Києві зібрав і впорядкував колекцію етнограф. мат-лів, передав їх д. чл. НТШ Ф. Колессі, який, за дорученням НТШ, приїжджав із Галичини до Києва для записів нар. музики. 15. 04. 1932 (вже після смерти Б. О.) на інв. облік Музею НТШ у Львові поставлено збірку з 6 мал. із життя І. Мазепи (хромолітографії з французько-іспан. текстом, Париж, ХІХ ст.) з колекції Б. О.
Арх. дж.: Музей НТШ. Інвентар[на книга]. [Львів], [част.] VI ([№] 22112—23884), інв. ч. 22700 (нині — Б-ка Ін-ту народознавства НАН України); ЦДІА України у Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 359, арк. 1—19; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 372, арк. 16; спр. 853, арк. 5; спр. 2396, 32 арк.; ф. 663, оп. 1, спр. 208 (тека 18), арк. 99—100.
Літ.: [Personal] // Electrical Engineer, 1896, vol. 21, p. 107; [Correspondence] // Western Electrician, 1896, vol. XVIII, p. 58; Хроніка НТШ. Львів, 1900, ч. 1, с. 25; 1908, ч. 33, с. 23; ч. 36, с. 30; Electrical World. N. Y., 1905, vol. 45, p. 662; Хроника // Живая старина. СПб., 1908, вып. ІІ, с. 271; Колесса Ф. Передмова до першої серії Мельодій українських народніх дум // Материяли до української етнольоґії. Львів, 1910, т. XIII, c. 88; його ж. З царини української музичної етноґрафії // Записки НТШ. Львів, 1925, т. CXXXVI—CXXXVII, с. 126; Пчілка О. Пам’яті Миколи Лисенка // Хлібороб (Чернівці), 1912, ч. 16/17; Ович С. Олександер Іванович Бородай // З великого часу (воєнний літературно-науковий збірник). Львів, 1916, с. 154—55; Чумак І. Олександер Бородай [сумна хроніка] // Розвага (ілюстрований календар полонених українців на переступний рік 1916). Фрайштадт, 1916, с. 288; Чикаленко Є. Щоденник (1907—1917). Львів, 1931, с. 304; його ж. Спогади (1861—1907). Н.-Й., 1955, с. 169—70, 223; Лотоцький О. Сторінки минулого. [Баунд Брук], 1966, ч. 2, с. 58—59; Календар „Слово“. Торонто, 1971, т. 17, с. 47; Гнатюк В. Наукове Товариство імени Шевченка у Львові. Мюнхен; Париж, 1984, с. 128; Верстюк В. Ф., Пиріг Р. Я. Михайло Грушевський (коротка хроніка життя і діяльності). К., 1996, с. 68; Голобуцький О. Український політичний рух на Наддніпрянщині кінця XIX — початку ХХ століття: дослідження. К., 1996, с. 11, 13; Качкан В. А. Хай святиться ім’я твоє: українознавство та пресологія (XIX — перша половина XX ст.). Львів, 1998, кн. 3, с. 203; Палієнко М. Г. „Кіевская старина“ у громадському та науковому житті України (кінець ХІХ — початок ХХ ст.). К., 2005, с. 73.
Юрій Ковалів