„BULLETIN DE LA COMISSION POUR L’?TUDE DES PROBL?MES POLONO-UKRAINIENS“ („Бюлетень Комісії з дослідження польсько-українських проблем“) — науково-інформ. вид. Комісії з дослідження польсько-укр. проблем при УНІ у Варшаві. Створ. у листоп. 1933.
„В.“ видавав у Варшаві 1935—38 УНІ укр. мовою. Редактор — Р. Смаль-Стоцький. За час існування вийшло 5 номерів: № 1—2 — 1935, № 3 — 1937, № 4—5 — 1938. Тираж 3-го номера „В.“ надрук. у Львові в Друкарні Наукового товариства ім. Шевченка.
Поява цього вид. зумовлена потребою інформ. забезпечення діяльности Комісії з дослідження польсько-укр. проблематики. Комісія складалася з укр. і польс. представників — понад 50 ос. Чл. новоутвор. наук. осередку були відомі вчені, редактори, політ. та військ. діячі з обох сторін: В. Біднов, П. Зайцев, М. Кордуба, Б. Лепкий, О. Лотоцький, Р. Смаль-Стоцький — з укр. боку та В. Бончковський, Л. Василевський, О. Галецький, М. Гандельсман, Г. Пашкевич — з польс. Кер. (президентом) комісії обрано М. Гандельсмана, заст.— С. Шобера і О. Лотоцького, секретарем — Р. Смаль-Стоцького. Комісія складалася з двох секцій: істор. очолював О. Галецький (заст.— М. Кордуба), мовознавчо-філол.— С. Слонський (заст.— Р. Смаль-Стоцький). Кожна секція проводила 3—4 засідання на рік. Найактивніше працювала істор. секція. На стор. „В.“ франц. мовою публіковано резюме наук. нарисів і досліджень, виголошених на засіданнях комісії та присвячених зв’язкам і взаємовпливам між укр. та польс. народами у їхній спільній багатовіковій історії.
З доповідей, обговорених на засіданнях істор. відділу комісії, у „В.“ вміщено реферати С. Кучинського „Чернігово-Сіверські землі під литовським пануванням з другої половини XIV ст. до 1503 р.“, „Час і місце відокремлення українців від московитів“; М. Переяславського „До історії Руїни“; Г. Яблонського „Міністерство польських справ Української Народної Республіки у 1918—1919 рр.“; М. Кордуби „Два причинки до історії Галицько-Волинського князівства в ХІІІ ст.“, „Становище Володислава Локетка супроти кандидатури Болеслава Тройденовича на володимирський престіл“; Я. Кіневича „Адам Сапєха і українське питання“; Я. Білецького „Відносини між Україною і Литвою з 1205 по 1246 рр.“ Заслухано також виступи М. Гандельсмана — про поч. укр. нац. руху в ХІХ ст., М. Кордуби, який проаналізував праці Д. Олянчина про відносини між Україною та Пруссією за часів Б. Хмельницького, та М. Куб’яка — про приєднання Сяноцької землі Казимиром Великим до Польщі.
Мовознавчо-філол. секція опрацьовувала головно питання польсько-укр. літ. взаємин у ХІХ—ХХ ст., а також проблеми мов. взаємовпливів та вивчення істор. процесів, спільних для Польщі й України, що зумовили ці впливи. У „В.“ висвітлено дискусію над доповідями Ю. Поґоновського „Переклади поезій Т. Шевченка польською мовою“, П. Лушпинського „Зв’язок між творами Шевченка і Гощинського та Вальтера Скотта“, подано розгорнуту рец. П. Зайцева на пр. Ю. Голомбка „Братство св. Кирила і Мефодія в Києвї“. 1938 — секція перетворилася на семінар укр. філології під кер. Р. Смаль-Стоцького.
Значну активність у діяльності Комісії з дослідження польсько-укр. проблем виявили укр. науковці, д. чл. НТШ у Львові. Р. Смаль-Стоцький був секретарем, ред. інформ. бюлетеню Комісії, натхненником її мовознавчо-філол. секції. Найактивнішим учасником роботи істор. секції був М. Кордуба, котрий писав, реферував і виступав із доповідями і власних дослідн. розвідок, і праць ін. учених. Звіти діяльности комісії та її секцій, подані у „В.“, засвідчують, що значну роль в діяльності комісій (засіданнях обох секцій) і її органу „В.“ відігравали також такі укр. представники — д. чл. НТШ, як В. Біднов, П. Зайцев, Б. Лепкий і О. Лотоцький.
Літ.: Komisja polsko-ukrai?ska przy Ukrai?skim Instytucie Naukowym w Warszawie // Biuletyn Polsko-Ukrai?ski, 1933, N 34—35, s. 13; Komisja dla Bada? Zagadnie? Polsko-Ukrai?skich przy Ukrai?skim Instytucie Naukowym w Warszawie // Там само, 1936, N 23, s. 239—40; Звіт Українського Наукового Інституту за час 13. ІІІ. 1935—15. ІІІ. 1939. Варшава, 1939, с. 13—14; Wiszka E. Prasa emigracji ukrai?skiej w Polsce 1920—1939. Toru?, 2001, s. 121; його ж. Emigracja ukrai?ska w Polsce 1920—1939. Toru?, 2005, s. 260—61; Портнов А. Наука у вигнанні: Наукова і освітня діяльність української еміграції в міжвоєнній Польщі (1919—1939). Х., 2008, c. 171—73.
Олег Піх