„АКТЫ ЛИТОВСКО-РУССКАГО ГОСУДАРСТВА“ — збірка док-тів, узятих із Литовської метрики. Стосуються переважно соціально-екон. історії ВКЛ. Підгот. вид. М. Довнар-Запольський. Спочатку планувалося як 2-томне вид., але 1899 у Москві опубл. лише 1-й вип., що охоплював док-ти за 1390—1529. Вид. задумане як тем. збірка офіційних док-тів з історії держ. устрою і госп-ва ВКЛ. Проте, за словами М. Довнара-Запольського, вже в 1-му вип. довелося відійти від поперед. плану, оскільки для найдавнішого періоду збереглося вкрай мало док-тів. В основу вміщених у збірці док. матлів покладено Книги записів поточної документації (кн. 6 і 8), 16 док-тів взято з Книг судових справ, 2 — з Книги нових справ № 89 і 1 — із Книги публ. справ № 28. До збірки увійшло 199 док-тів, серед яких XIV ст.— один док-т — привілей Владислава Ягайла на маґдебурзьке право для м. Берестя (1390), XV ст.— 69 док-тів, на перші 30 років XVI ст.— 129. М. Довнар-Запольський умовно поділив публ. док-ти на такі види: 1) ті, що стосуються історії зборів із митниць і кормчих; 2) королів. посвідчення митникам („квитації“ або „лічби“) про розрахунки з ними та отримання від них грошей з оренд; 3) грамоти у справах податкових пільг; 4) мат-ли, які стосуються розмірів та способів збору прямих податків (зокрема „серебщини“ та „подимщини“); 5) т. зв. уставні (статутні) грамоти (інакше „вироки“ чи привілеї) для волостей або міст, якими реґулювалися їх повинності стосовно власника з урахуванням локальних особливостей; 6) ті, що містять відомості про боярську службу та її відміннос ті від селян., а також загалом про тяглові та службові справи; 7) грамоти з часів великих кн. лит. Казимира та Олександра, в яких у дарчих на землю згадувалися обсяги та наз. податків і повинностей із наданої землі; 8) грамоти, в яких згадуються одиниці оподаткування та ціни на надані землі; 9) ті, що пов’язані з функціонуванням маґдебурзького хелмін. права в містах — подано майже 30 док-тів; 10) мат-ли, що містять інформацію про осн. статті витрат держ. скарбу (казни) (зокрема т. зв. прибутково-видаткові записи великокнязівських писарів, у т. ч. Книга видатків, яку складав писар Федько при великому кн. Казимирові); 11) ті, що висвітлюють механізм покриття дефіциту казни шляхом передання кредиторам у „держання“ королів. маєтків, митних комор або через надання в оренду певних статей доходу; 12) два „визнані листи“ (векселі), в яких король підтверджує наявність боргу, у першому випадку перед вілен. міщанином Васьком Хитрим, а в другому — перед земським підскарбієм Боґушем Боговитиновичем.
Док-ти подані зі збереженням ориґ. правопису (за винятком пунктуації та великих літер відповідно до вимог друк. тексту кін. XIX ст.). Ориґ. заголовки (якщо такі були) дещо модифікувалися і наводилися після тексту. М. Бережков критично оцінив публікацію деяких актів у „А. Л.-Р. г.“, зокрема Прибутково-витратний запис писаря Федька, вважаючи надану упоряд. назву невідповідною, а сам його текст — без належного вивчення структури. В „А. Л.-Р. г.“ вміщено 46 док-тів, які раніше публ. Ф. Леонтович в „Актах Литовской метрики“ та у „Збірнику Муханова“. Док-ти публ. двома мовами — лат. та рус. (укр.). Лат. мова переважає у давніших актах — із перших десяти доктів збірки лише два (№ 2 і 10) написані рус. (укр.) мовою. Натомість серед решти матлів лат. тексти — рідкість і здебільшого стосуються актів надання містам маґдебурзького чи хелмінського права. Всього у збірці рус. (укр.) мовою — 182, лат.—17 док-тів. У зб. „А. Л.-Р. г.“ немає покажчиків та ін. довідкового апарату (покажчики планувалося вмістити в наст. випуску, який не вийшов друком). 1901 під крипт. Й. Ч. (Й. Чайківський) у „Записках НТШ“ (1901, т. ХLІ) з’явилася рец. на „А. Л.-Р. г.“ Рецензент належно оцінив працю і зробив стислий її огляд, звертаючи увагу на домінування у збірці актів із часів князювання Олександра Ягеллончика та Сиґізмунда Старого. Дослідник констатував, що мат-ли, подані в „А. Л.-Р. г.“, висвітлюють внутр. „господарську“ політику династії Ягеллонів, де всеж на перше місце за значенням упоряд. поставив док-ти, що стосуються надання містам маґдебурзького права, і лише після цього — рахункові записи. Рецензент вибірково перелічив, які з док-тів „А. Л.-Р. г.“ стосуються тієї чи ін. тем. групи, і виокремив деякі акти з огляду на їх значення.
Високо оцінив „А. Л.-Р. г.“ В. Антонович у листі до М. Довнара-Запольського (26. 02. 1900) як „матеріал без сумніву цінний в науковому плані і такий, що суттєво доповнює наші скупі відомості про історію Литовської Русі“. „А. Л.-Р. г.“ використовував у поточній наук. роботі М. Грушевський, зокрема під час написання 5 та 6 т. „Історії України-Руси“. Його зацікавлення док-тами стосувалися переважно питань про поширення нім. права в Україні (маґдебурзькі привілеї Берестю, Перемилю, Литовижу), про обмеження прав укр. населення та становище польс. елементу по містах (привілеї на Дорогичинське та Перемильське війтівства), заснування катол. катедр (дотаційні грамоти луцької катед ри), про обсяг торгівлі у XV—XVI ст. (грамоти на оренду мит, „лічби“ та „квитації“). „А. Л.-Р. г.“ активно використовували д. чл. НТШ О. Грушевський (у праці „Города В[еликого] Княжества Литовскаго в XIV—XVI вв.: Старина и борьба за старину“ (1918) та в низці статей, зокрема „З міського господарства“ (1918), В. Біднов (у праці „Православная Церковь в Польш± и Литв± по „Volumina legum“) та ін.
Літ.: Сборник Муханова. М., 1836 (2е изд. СПб., 1866), с. 139—40; Акты Литовской метрики / Собраны Ф. И. Леонтовичем. Варшава, 1896, т. 1, вып. 1: 1413—1498 гг.; Варшава, 1897, т. 1, вып. 2: 1499—1507 гг.; Ч[айківський] Й. [Рец. на:] Акты Литовско-Русскаго государства изданные М. Довнар-Запольским, 1899, вып. І: 1390—1529 г., XII + 258 с. (Відбиток: ЧОИДР, 1899, [кн.] IV) // Записки НТШ. Львів, 1901, т. XLI, кн. ІІІ, с. 5—6; Б±днов В. А. Православная Церковь в Польш± и Литв± по „Volumina legum“. Екатеринослав, 1908, с. 26; Грушевський О. Города В[еликого] Княжества Литовскаго в XIV—XVI вв.: Старина и борьба за старину. К., 1918, с. 22, 38, 41, 44, 55—56, 59, 71, 92, 103—04, 106, 134, 145, 147, 159, 161, 178, 198—99, 218; його ж. Митні комори // Україна (К.), 1918, кн. 1—2, с. 21—31; його ж. З міського господарства // Записки Історично-філологічного відділу. К., 1925, кн. VI, с. 2, 4—9; Бережков Н. Литовская метрика как исторический источник. Ч. I: О первоначальном составе книг Литовской метрики по 1922 год. М., 1946, с. 169—70; Улащик Н. Н. Очерки по археографии и источниковедению истории Белоруссии феодального периода. М., 1973, с. 239—43; Ковальский Н. П. Источниковедение и археография истории Украины XVI — первой половины XVII в. Днепропетровск, 1978, ч. 2, с. 91—92; Ковальский Н. П., Кулаковский П. М. Издание и изучение документов Литовской метрики на Украине в XIX—XX вв. // Литовская метрика. Исследования 1988 г. Вильнюс, 1992, с. 142—59; Грушевський М. Історія України-Руси: В 10 т. К., 1994, т. V, с. 68, 229—30, 238, 290, 431, 622; 1995, т. VI, с. 12, 51—52, 222, 273; Ул. Б. Антановіч — М. В. Доўнар-Запольскаму. № 2 (26 лютага 1900 г., Кіеў) // Перапіска М. В. Доўнар-Запольскага з дзеячамі навукі Украины (1893—1908 гг.). Гомель, 2005, с. 16—17; Голубеў В. Акты Літоўска-Русскай дзяржавы // Вялікае княства Літоўскае. Энцыклапедыя: Ў 2 т. Мінск, 2005, т. 1, с. 214; Кравченко В. Передмова // Литовська метрика. Кн. 561. Ревізії українських замків 1545 року. К., 2005, с. 5—87.
Орест Заяць