АБРАГАМ Владислав (Abraham W?adys?aw Henryk Franciszek) (* 10. 10. 1860, м. Самбір, Галичина — † 15. 10. 1941, м. Львів) — польс. історик церкви, церк. права; теоретик канон. права. Н. у сім’ї судового урядника. 1878 закінчив Самбір. г-зію. 1878—83 навч. у Яґеллон. ун-ті у Кракові (відділ права й філософії), де слухав лекції Міхала Бобжинського, Францішка Смольки. Семестр (1885) студіював у Берлін. ун-ті. 1883 захистив докторат із права в Яґеллон. ун-ті, 1886—88 — доц. канон. права цього ун-ту. З 1888 — надзвич., 1890 — звич. проф. канон. права, кер. каф. канон. права (1888—1935), декан відділу права (1893—94 і 1914—16), ректор (1899—1900) Львів. ун-ту. 1935 обраний почес. проф. Люблін. катол. унту. Викладав історію та догматику церк. права у Яґеллон. (1886—88), Львів. (1888—1939) та Люблін. катол. (1935—39) ун-тах. Д-р honoris causa Вілен. (нині — Вільнюського, 1930), Познан. (1931) ун-тів, відділів права (1931) і теології (1931) Львів. унту. Чл.-кор. (1893) та д. чл. (1902) АН у Кракові та ПАН. Чл.-засн. (1887), віце-президент (1914—23) та почес. чл. (1924) Істор. т-ва у Львові. Чл. (1920), кер. ІІ відділу (1920—39) і віце-президент Наук. т-ва у Львові (1920—33). Почес. чл. Познан. (1928) та Вілен. (1928) наук. т-в. Кер. наук. експедицій до Рима у 1902—14.
Осн. наук. зацікав.: генеза прийняття християнства в Польщі, судочинство та маєтковий стан церкви, відносини церкви й держави до серед. ХІІ ст., інквізиційний процес, його форми, пов’язаний із ним церк. кримін. процес, виникнення єпископства й капітулу в Кракові, християнізація Литви, початки й розвиток катол. інституцій у Галичині, Поділлі, Молдавії, шлюбне законодавство у середньовічній Польщі. Прикладом є праці „Pocz?tki prawa patronatu w Polsce“ (1889), „Organizacya Ko?cio?a w Polsce do po?owy wieku XII“ (1895), „Powstanie organizacyi ko?cio?a ?aci?skiego na Rusi“ (1904, t. I), „Jak?b Strepa, arcybiskup halicki (1391—1409)“ (1908), „Pocz?tki arcybiskupstwa ?aci?skiego we Lwowie“ (1909), „Z dziej?w prawa ma??e?skiego w Polsce“ (1916), „Z dziej?w dawnego biskupstwa ?aci?skiego w ?ucku“ (1937). Велика заслуга А. В. в організації досліджень ватикан. архівів із метою нагромадження першоджерельних мат-лів для різних медієвістичних студій. Учений позитивно оцінював початки укр. державности кін. Х—ХІ ст., пишучи у праці „Powstanie organizacуi ko?cio?a ?aci?skiego na Rusi“ (1904): „В той час, коли сусідня Польща, через яку могли б найлегше поширюватися західні впливи на Русь, розшарпувана поганами, тільки розпочинала працю над відбудовою заснованих рукою Хороброго держави та церкви, Русь переживала свій золотий вік. Держава, утверджена і належно керована, розвивалась чимраз дужче, зростав добробут, а з розвитком держави зростало значення столиці. Київ став великим осередком культури, що міг цілком позмагатися з Царгородом. Тут множилися монастирі і церкви, київська катедра, собор св. Софії прикрашався фресками і мозаїками. Хоч це все було плодами грецької культури, однак за часів панування Ярослава в останні роки виразно спостерігалося тяжіння до Заходу. Велика і сильна Руська держава старалася увійти в загальноєвропейські відносини, а княжий дім родичався тісними кровними зв’язками з родами, що панували на Заході“.
Написав понад 250 праць з історії церкви в середньовічній Польщі, з історії канон. й загалом польс. права. Дослідн. діяльність А. В. високо оцінюють науковці НТШ, зокрема об’єктивність його трактувань різних істор. явищ, завжди обґрунтовану істор. джерелами, а висновки, крім джерел, зумовлені великою кількістю опрацьованої л-ри. У „Записках НТШ“ опубл. рец. на праці А. В. таких учених — д. чл. НТШ, як Б. Барвінський — на дослідження катол. архиєпископства у Львові, заснування катол. єпископства в Кам’янці-Подільському (1913, т. CXVI); М. Грушевський — на розвідки про Трірський псалтир, катол. єпископство в Молдавії, початки краків. єпископії, організацію катол. церкви в Галичині, участь Польщі у Пізанському соборі 1409 (1902, т. XLIX; 1903, т. LII; 1904, т. LIX; 1905, т. LXVIII); І. Крип’якевич — на працю про галицького архиєп. Якуба Стрепу (1909, т. XCI) та С. Томашівський — огляд досліджень у ватикан. архівах (1900, т. XXXIV). Неодноразово покликається на праці вченого М. Чубатий.
Зокрема, М. Грушевський позитивно оцінював працю А. В. про початки організації катол. церкви на Русі: „Тепер явилася праця В. Абрагама (W?. Abraham): Powstanie organizacуi ko?cio?a ?aci?skiego na Rusi, т. І, 1904 — до польсько-литовської унії; вона дуже старанно слідить зносини Руси з католицькою церквою й сліди католицької церковної адміністрації“. У працях історика можна віднайти й критичне оцінювання творчости А. В., зокрема його поглядів щодо спроб рим. курії організувати унію Руської правосл. церкви з катол.: „Найновіший перегляд сих заходів пап у Абрагама, Powstanie organizacуi ko?cio?a ?aci?skiego. Автор його одначе не вповні виломився з нахилу давніших католицьких і уніятських письменників — у всім відшукувати ґравітацію руської церкви до католицтва. Тому занадто легко приймає він звістки пізнійших компіляцій [...] про зносини з Римом: сі численні звістки, переважно незнані у инших джерелах, ще вимагають критичного оцінення, і їх за чисту монету приймати не можна“.
Дослідження А. В. використовуються у працях науковців відновленого НТШ в Україні після 1989, зокрема Л. Войтовича, Я. Дашкевича, О. Купчинського, І. Паславського та ін., які високо оцінюють наук. доробок А. В., акцентуючи на укр. проблематиці у його дослідженнях.
Пр.: O justycyjaryjuszach w Polse w XIV i XV wieku. Krak?w, 1885; Proces inkwizycyjny w ustawach Innocentego III i we wsp??czesnej nauce. Krak?w, 1887; Pocz?tki prawa patronatu w Polsce. Lw?w, 1889; Organizacya Ko?cio?a w Polsce do po?owy wieku XII. Lw?w, 1895; Pierwszy sp?r ko?cielno-polityczny w Polsce. Krak?w, 1895; Powstanie organizacyi ko?cio?a ?aci?skiego na Rusi. Lw?w, 1904, t. I; Jak?b Strepa, arcybiskup halicki (1391—1409). Krak?w, 1908; Pocz?tki arcybiskupstwa ?aci?skiego we Lwowie. Lw?w, 1909; Edykt Medyola?ski. W 1600-letni? rocznic?. Krak?w, 1913; Forma zawarcia zar?czyn i ma??e?stwa w najnowszem ustawodawstwie ko?cielnem / Wyd. 2 przejrzane i popr. Lw?w, 1913; Z dziej?w prawa ma??e?skiego w Polsce. Lw?w, 1916; Studya krytyczne do dziej?w ?redniowiecznych synod?w prowincjonalnych ko?cio?a polskiego. Krak?w, 1917; Najdawniejsze statuty synodalne Archidiecezij Gnie?nie?skiej. Krak?w, 1920; Gniezno i Magdeburg. Krak?w, 1921; Sprawozdanie z poszukiwa? w archiwach i biblіotekach rzymskich do dziej?w Polski w wiekach ?rednich za lata 1899—1913. Krak?w, 1921; Dante jako polityk i publicуsta. Pozna?, 1922; Dziewos??d. Studium z dziej?w pierwotnego prawa ma??e?skiego w Polsce. Lw?w, 1922; Zawarcie ma??e?stwa w pierwotnem prawie polskiem. Lw?w, 1925; Pontifacale biskup?w krakowskich z XII wieku. Krak?w, 1927; Z dziej?w dawnego biskupstwa ?aci?skiego w ?ucku. Lw?w, 1937.
Літ.: Томашівський С. [Рец. на:] Abraham W. Sprawozdanie z poszukiwa? w archiwach i bibliotekach rzymskich w latach 1896/7 i 1897/8. O materya?ach do dziej?w polskich w wiekach ?rednich... Krak?w, 1899 // Записки НТШ. Львів, 1900, т. XXXIV, кн. ІІ, с. 22—24; його ж. Предтеча Ісидора Петро Акирович — незнаний митрополит руський. 1241—1245 // Записки ЧСВВ. Жовква, 1927, т. 2, вип. 3—4, с. 227—85; його ж. Боярин чи ігумен? Причини до питання про особу Петра Акировича // Там само, 1928, т. 3, вип. 1—2, с. 171—78; Грушевський М. [Рец. на:] Abraham W. Biskupstwa ?aci?skie w Mo?dawii w wieku XIV i XV // Kwartalnik historyczny, 1902, [zesz.] II, s. 172—207 // Записки НТШ. Львів, 1903, т. LII, кн. ІІ, с. 11—12; його ж. [Рец. на:] Abraham W. Pocz?tek biskupstwa i kapitu?y katedralnej w Krakowie // Rocznik krakowski, t. IV, s. 177—200 // Там само, 1904, т. LIX, кн. ІІІ, с. 6—8; його ж. [Рец. на:] Abraham W. Powstanie organizacyi ko?cio?a ?aci?skiego na Rusi. Lw?w, 1904, t. I, 418 s. // Там само, 1905, т. LXІV, кн. ІІ, с. 23; його ж. [Рец. на:] Abraham W. Udzia? Polski w soborze Piza?skim 1409 // Rozprawy [Akademii Umi?tno?ci]. Wydz. Hist.-fil., [1905], t. XLVII, s. 125—57 // Там само, т. LXVIII, кн. VІ, c. 15—16; Крип’якевич І. [Рец. на:] Abraham W. Jak?b Strepa, arcybiskup halicki (1391—1409). Krak?w, 1908, 116 s. + 7 tabl. // Там само, 1909, т. ХCI, кн. V, с. 211—13; Барвінський Б. [Рец. на:] Abraham W. Pocz?tki arcybiskupstwa ?aci?skiego we Lwowie // Biblioteka Lwowska. Lw?w, 1909, 63 s. + 1 s.; Abraham W. Za?o?enie biskupstwa ?aci?skiego w Kamie?cu Podolskim / Ksi?ga Pami?tkowa ku uczczeniu 250tej rocznicy za?o?enia Uniwersytetu Lwowskiego przez kr?la Jana Kazimierza. Lw?w, 1912, t. I // Там само, 1913, т. СХVІ, кн. ІV, с. 225—27; Bibliografia prac Wladys?awa Abrahama / Zestawi? Ian Adamus // Ksi?ga pami?tkowa ku czci W?adys?awa Abrahama. Lw?w, 1931, t. II, s. 419—48; Charewiczowa L. Historiographia i mi?o?nictwo Lwowa // Biblioteka Lwowska. Lw?w, 1938, t. 37, s. 96—97, 224—25, 227, 233; Silnicki T. W?adys?aw Abraham (1860—1941) // ?ycie i my?l. Pozna?, 1950, rocz. I, N 1/2, s. 89—135; N 3/4, s. 280—315; Sawicki J. Bibliografia prac W?adys?awa Abrahama (1860—1941) // Polonia Sacra. Krak?w, 1956, t. VIII, s. 173—212; Чубатий М. Історія християнства на Руси-Україні. Рим; Н.-Й., 1963, т. 1 (до 1353 р.), с. 712, 791; Bardach J. Historia pa?stwa i prawa Polski. Warszawa, 1965, t. I: Do po?owy XV wieku, wyd. 3, s. 35, 75, 94, 130, 134, 158, 230—31, 235, 239, 270, 279, 319, 355, 367, 426, 452, 474, 489, 492, 506, 563; 1966, t. ІІ: Od po?owy XV wieku do r[oku] 1795 / Pod red. J. Bardacha, s. 16, 313, 316; S?ro?dka A. Uczeni Polscy XIX—XX stulecia. Warszawa, 1994, t. I: A—G, s. 17—19; Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець ІХ — початок ХVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. Львів, 2000, с. 578; його ж. Княжа доба на Русі: портрети еліти. Біла Церква, 2006, с. 122, 232, 481, 488; Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ — першої половини ХІV століть. Дослідження. Тексти. Львів, 2004, с. 93, 457; Дашкевич Я. Король Данило Романович // Постаті. Нариси про діячів історії, політики, культури. Львів, 2007, с. 49, 57 та ін.; Паславський І. Український епізод Першого Ліонського собору (1245 р.). Дослідження з історії європейської політики Романовичів. Львів, 2009, с. 21, 115, 118, 121.
Андрій Фелонюк