ВЕСЕЛКА. ЛІТЕРАТУРНА ЗБІРКА. ЗЛОЖИВ АНДРІЙ МОЛОДЧЕНКО | Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

Енциклопедія «Наукове товариство імені Шевченка»

ВЕСЕЛКА. ЛІТЕРАТУРНА ЗБІРКА. ЗЛОЖИВ АНДРІЙ МОЛОДЧЕНКО

„ВЕСЕЛКА. ЛІТЕРАТУРНА ЗБІРКА. ЗЛОЖИВ АНДРІЙ МОЛОДЧЕНКО“ — літ. збірник, що його підгот. укр. київ. студент. громада п. н. „Андрій Молодченко“ — псевд., яким підписалися її чл. Надруковано у Львів. друкарні Товариства імені Шевченка під зарядом К. Беднарського 1887 (212 с.).

„В.“ — своєрідна читанка, складена з творів укр. (переважно) та інозем. письменників для ширення освіти серед народу. Прибувши 1886 до Києва, І. Франко долучився до підгот. процесу вид. збірника, зокрема брав участь в обговоренні його структури та в добірці худож. тв. Через цензурні утиски в Наддніпрянській Україні альманах вирішено друкувати у Львові на кошти, що їх виділила київ. громада.

1886 І. Франко привіз рукоп. до Львова й видав збірку 1887 в друкарні НТШ: „Того самого року [1887] вийшла під моїм доглядом дуже оригінальна своїм задумом літературна збірка „Веселка“, яку буцімто зложив Андрій Молодченко“. Задум вид. пов’язано з метою „дати українській молодіжі якнайпопулярніше і найкраще оброблений образ рідного села з його природою, людьми та їх життям“. Збірник містить розд. „Рідна оселя“, „Село“, „Поле“, „Ліс“, „Річка та став“. Відповідно до тематики дібрано й розміщено фолькл. та літ. тексти, зокрема уривки творів Т. Шевченка (напр., з поеми „Наймичка“), вірші Б. Грінченка („Смутні картини“, „Вечір“, „Шматок хліба“, „До праці“, „Ніч на озері“ та ін.), П. Чубинського, В. Самійленка (Сивенького), Павленка (С. Шелухина), З. Петруся (П. Залозного), байки Л. Боровиковського („Чужа біда“, „Овечка“), Л. Глібова („Свиня“), уривки прозових текстів Марка Вовчка, І. Нечуя-Левицького, Д. Мордовця, перекл. творів М. Гоголя, І. Тургенєва, П. Беранже, фолькл. мат-ли, а саме записи нар. пісень, приказок, прислів’їв, коротких віршових гуморесок тощо, а також популярні статті з царин біології, фізики, сільс. госп-ва та сусп. життя. З огляду на опрацювання тем і на композицію, збірник, на думку Франка, можна вважати зразковим і таким, що не втратив своєї літ. і пед. вартости. За свідченням М. Возняка, в рукоп. збірника містився вірш „Наймит в чужій хаті“ за підписом „Чубинський“. Його взято з 5-го т. „Трудов Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край“ (1874). Франко закреслив текст цього вірша і вставив натомість текст пісні, давши йому заголовок „Наймит“ („Ой зацвила черемшина коло перелазу“). Він уміщений на стор. 10—11 збірника з поміткою „З уст народних“. Рос. влада заборонила ввіз „В.“ до Росії.

В огляді „Literatura rusi?ska“ (1887) Франко зауважив, що в збірнику популярно представлений „цілий світ явищ українського села“, і відзначив у ньому вияв гарячої любови до народу й ту проникливу простоту, з якою викладено найрізноманітніші відомості з ботаніки, зоології, фізики і сусп. життя.

Літ.: Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. СПб., 1874, т. V, с. 1026; Franko I. Literatura rusi?ska // Prawda, 1887, N 45 (передрук: Франко І. Руська література // Франко І. Додаткові томи до Зібрання творів у 50 томах. К., 2008, т. 53, с. 194); його ж. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1984, т. 4, с. 453; Возняк М. Участь Франка у „Веселці“ // Возняк М. З життя і творчості Івана Франка. К., 1955, с. 162—63; Романенчук Б. „Веселка“ // Азбуковник. Енциклопедія української літератури. К.; Філадельфія, 1973, т. 2, с. 80—81.

Микола Легкий

Інформація про статтю

 Автор:

Микола Легкий

 Опубліковано:

2015

 Ліцензія:

Статтю розміщено на умовах, викладених у розділі «Авторські права»

 Бібліографічний опис:

ВЕСЕЛКА. ЛІТЕРАТУРНА ЗБІРКА. ЗЛОЖИВ АНДРІЙ МОЛОДЧЕНКО / Микола Легкий // Наукове товариство імені Шевченка: енциклопедія [онлайн]. Київ, Львів: НТШ, Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2015. Доступно: https://encyclopedia.com.ua/entry-559

Схожі статті

А

Б

В

Г

Д

Е

Є

Ж

З

И

І

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц

Ч

Ш

Щ

Ю

Я