АНГЕЛОВИЧ Антін (Ангеллович Антоній) (* 14. 04. 1756, с. Гринів Львів. землі Рус. воєв. (нині — Пустомит. р-н Львів. обл.) — † 09. 08. 1814, м. Львів, похований на Городецькому цвинтарі, могила знищена) — видатний церк. та осв. діяч кін. ХVІІІ — поч. ХІХ ст. Походив зі священ. родини. Навч. у Львів. єзуїт. академії, а після її закриття (1774) — в гр.-катол. духовній семінарії „Барбареум“ у Відні (груд. 1775 — лип. 1781), де здобув ступінь д-ра богослов’я. 02. 04. 1783 висвячений, допомагав єп. П. Білянському у справах консисторії. За дорученням губ. властей залучений до перегляду та оцінки книг ліквідованих василіянських монастирів. 27. 01. 1791 розпочав експертизу книг бки закритого монастиря у Маняві. 1796—1808 — перемишльсько-самбір. єп., 1808—14 — архиєп. львів. і митр. галицький. Осн. напрями праці та науково-осв. зацікав. А. А. стосувалися теолог. наук, зокрема богослов. догматики, яку він традиційно спирав на концепції і висновки писань отців церкви, постійно дбав про розвиток церк. життя, спрямовував свої зусилля на зміцнення екон. стану спочатку Перемишльсько-Самбір. єпархії, а згодом Галицької митрополії, на підняття авторитету гр.-катол. духівництва, зокрема сільс. Зацікав. А. А. була також освіта, розвиток нар. школи.
А. А. істотно спричинився до організації вищої освіти в Галичині. Був одним із засн. і першим ректором Генеральної духовної семінарії у Львові (1783—84, 1787—96). 1784 очолив каф. догматики в новозасн. ун-ті у Львові, викладав догматичне богослов’я, а в 1796—97 обраний ректором. Паралельно обіймав посаду проф. й опікуна „Руського інституту“ (Studium Ruthenum). У лют. 1796 А. А. очолив Перемишльсько-Самбір. єпархію і безпосередньо керував нею до 1808, а після того, як посів митрополичий престіл у Львові, ще п’ять років (до 1813) був її адміністратором. З 1804 тимчасово (до 1810) керував Холмською єпархією. А. А. належить осн. роль у відновленні Галицької митрополії (1807), яке розпочав ще 1773 львів. єп. Лев Шептицький. З ініціативи А. А. придворна канцелярія у Відні 17. 07. 1806 схвалила пропозиції про відновлення Галицької митрополії з осідком у Львові, які сформулював і обґрунтував для уряду саме він разом із М. Гарасевичем. 11. 09. 1806 австрій. цісар Франц І затвердив цей док-т і направив його для схвалення до Рима. 22. 02. 1807 Папа Пій VІІ видав буллу „In universalis Ecclesiae regimine“, якою канонічно відновив митрополію Галича, визначив її територію і реґламентував правовий статус. Окр. бреве від 16. 03. 1807 папа призначив єп. А. А. галицьким митр. 06. 08. 1808 цісар Франц І спец. дипломом надав папській буллі юрид. сили на території Австрій. держави. Це відкрило шлях митр.-номінату А. А. на Святоюрську гору у Львові, де 25. 09. 1808 відбулася його інтронізація на митрополичий престіл.
А. А. прихильно ставився до австрій. режиму, вбачаючи в Австрії захисника укр. населення Галичини від польс. засилля. Видав низку відозв, послань і брошур до мирян із закликами стати на оборону Австрії від наполеонівської Франції. За це його під час наполеон. війни арештували поляки. Після звільнення з-під арешту А. А. повернувся до Львова (23. 06. 1809) і розпочав налагодження справ митрополії: клопотався про призначення нового перемишльського єп. і про затвердження єпископ. капітулу у Львові та Перемишлі, сприяв відкриттю капітулу у Холмі, докладав зусиль для повернення і відшкодування митрополії її кол. земель, які в різний час були конфісковані або захоплені польс. маґнатами. Багато зробив для зміцнення місіонерського потенціалу Гр.Катол. церкви. Був ініціатором поширення унії на Буковині, де ще за його життя створ. гр.-катол. парафії (у Сучаві, Чернівцях та ін.).
А. А. належав до високоосвічених і глибокообізнаних діячів у різних ділянках тогочас. науки на зх.укр. землях. Окрім рідної та церковнослов’ян., досконало знав класич. мови — лат. і грец., також вільно розмовляв багатьма європ. мовами. У своїй б-ці зібрав 8 тис. книг, які заповів митрополичому капітулу у Львові. Своєю осв. діяльністю А. А. заклав основи для зародження й активізації пізнішого наук. руху в укр. середовищі Галичини. Все життя ініціював підняття духовно-культ. рівня рідного народу. Акт. учасник створення вищої школи для українців, парафіяльних сільс. шкіл. Зневірений, однак, в обіцянках уряду, а згодом переконаний у відсутності на укр. обрії визначних особистостей, які б піднялися вести народ до поступу, заявляв: „Якась особливіша недоля тяжить на нас, русинах, наші — якоби очаровані [заворожені]. Не появляються у нас знамениті духи, а єсли же хто з наших начне відлічатися, в самом єще началі своїх подвигів подавляється нашою недолею“. А. А. вороже ставився до польсько-франц. альянсу, наполеонівсько-франц. експансії на схід, викривав польсько-франц. пропаґанду. Життя і творчість А. А. вивчали дослідники НТШ упродовж кін. ХІХ — ХХ ст. У контексті церк. історії України кін. XVIII—ХХ ст. це розпочалося ще до заснування Т-ва (М. Гарасевич, К. Вурцбах, М. Малиновський, І. Пелеш, А. Петрушевич та ін.) і тривало пізніше. Заслуговує на увагу думка І. Франка про місце А. А. у літ. процесі Галичини першої пол. ХІХ ст. Особі А. А. присвятили свої праці такі чл. НТШ, як А.-А. Андрохович, І. Крип’якевич, І.О. Левицький, Г. Лужницький, І. Паславський, Ф. Стеблій.
Пр.: Antoni Ange??owicz z Bo?ey ?aski biskup Przemyski, Sanocki i Samborski, jego c[esarsko]-k[r??ewskiej] mo?ci aktualny konsyliarz... Dan w Przemy?lu, dnіa 29 czerwca 1799; Antoni Ange??owicz, biskup Przemyski, biskupstwa Che?mskiego, Be?zkiego administrator... Dan w Przemy?lu, dnіa 11 marca 1804; Antoni Ange??owic, biskup Przemyski, biskupstwa Che?mskiego, Be?zkiego administrator. Dan w Bia?opoliu, dnia 3 listopada 1804; Antoni Ange??owicz, biskup Przemyski, biskupstwa Che?mskiego, administrator dyecezyi Lwowskiej, Halickiej, Che?mskiej, Be?zkiej i Brzeskiej. Dan w Cho?miе, dnіa 26 maja 1805; Kto jest powodem do wojny Austrya czy Francya? [Б. м.], 1805 (пер. нім. мовою, 40 с.); Kto jest stron? zaczepiaj?c?, Austrya czy Francya? [Б. м.], 1805 (пер. нім. мовою, 54 с.); Antoni Ange??owic. List pasterski do duchowie?stwa i ludu dyecezyi Przemy?lskiej, Samborskiej i Sanockiej, Lwowskiej, Halickiej i Kamienieckiej, tudzie? Che?mskiej, Be?zkiej i Brzeskiej. Dan we Lwowie, dnіa 25 pazdzernika 1805; Antoni Ange??owicz, metropolita Halicki, arcybiskup Lwowski, biskup Kamieniecki... Lw?w, 25 were?nia 1808; Bemerkungen eines ?sterreichischen Patrioten ?ber verschiedene in fremden Zeitungen eingedruckte Artikel. [Б. м.], 1809, 16 S.; Observations d’un patriote austrichien sur div`ers articles ins?r?s dans les gazettes ?trang`eres, 1809, 22 p.; Uwagi patryoty austryackiego nad niekt?rуmi artyku?ami gazet zagranicznych. Lw?w, 1809, 22 s.; Antoni Ange??owicz. Literae pastorales die 3 Octobеr... 1813 de restaurato Capit... Metropol... [Б. м.].
Літ.: Ordnung und Ceremonien, welche beі der fеіerlichen Einf?hrung Sr. Excellenz des Hochw?rdigsten Herrn Anton Angellowicz, griechisch-katholischen Metropoliten in Galizien auf seinen Metropolitansitz im Lemberg am 25 September 1808 beobachtet worden sind. Wien, [1808], 31 S.; Porz?dek i ceremonie przy uroczystem wprowadzeniu jego excellencii J. W. I. M. X. Ant. Ange??owicza metrop[olity], do jego archikatedry lwowskiej, dnia 25, wrze?nia 1808. [Б. р. і м.], 4 s.; Uczucie z powodu uroczystego wiazdu na metropoli? jego excellencyi ja?niewielmo?nego nayprzewielebniejszego imci хi?dza Antoniego Ange??owicza, metropolity Halickiego, arcybiskupa Lwowskiego, Kamienieckiego jego ces[arsko]-kr?l[ewskiej]; [Некролог] // Gazeta Lwowska, 1814, N 67; Wurzbach C. Ange??owicz A. // Biographisches Lexicon des Kaiserthums ?sterreich... Wien, 1856, Bd. I, S. 39—40; Malinovski M. Die Kirchen und Staats-S?tzungen bez?glich des gr. kat. Ritus der Ruthenen in Galizien. Lemberg, 1861, S. 424—30; Harasiewicz M. Annales Ecclesiae Ruthenae. Leopoli, 1862, p. 678—829; Головацкий Я. Ф. О первом литературно-умственном движении Русинов в Галиции со времен Австрийского владения в этой же земле // Науковый сборник, издаваемый литературным обществом Галицко-Русской Матицы 1865. Львов, 1865, вып. І—ІV, с. 78—81; Pelesz J. Geschichte der Union der ruthenischen Kirche mit Rom von der ?ltesten Zeiten bis auf die Gegenwart. Wien, 1880, Bd. IІ, S. 874—99; Левицький І.-Е. Галицько-руська библіографія ХІХ-го століття. Львів, 1888, с. 1—3; його ж. Ангелович Антоній // Прикарпатська Русь в ХІХ віці в біографіях і портретах ей діятелей. Львів, 1898, т. 1, вип. 1, с. 1—46; Finkel L., Starzyn?ski St. Historya Universytetu Lwowskiego. Lw?w, 1894, s. 94 та ін.; Петрушевич А. С. Арестование польскими войсками митрополита Галицкого Ангеловича в городе Стрые 22 июня 1809 года // Приложение к литературной части „Временника“ Института Ставропигийского с месяцесловом на 1903 г. Львов, 1903, 5 с.; Крипякевич І. Пастирський лист Ангеловича з 1799 р. // Записки НТШ. Львів, 1906, т. LXXII, кн. IV, с. 146—47; Андрохович А. Львівське „Studium ruthenum“ // Там само, 1922, т. СХХХІІ, c. 185—217; його ж. Історія греко-католицької Генеральної духовної семінарії у Львові: 1783—1810 // Греко-католицька духовна семінарія у Львові. Матеріали і розвідки / Зібрав Й. Сліпий. Львів, 1936, ч. ІІ, с. 376—78; Каровець М. Українці — ректори Львівського університету (Ukraini — rectores Universitatis Leopoliensis). Жовква, 1936, с. 3—4; Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом. Нарис історії Української Церкви. Філадельфія, 1954, с. 496, 498—503; Назарко І. Київські і галицькі митрополити. Біографічні нариси (1590—1960). Торонто, 1962, с. 160—67; Monumenta Ucrainae Historica. Romae, 1969, т. VII (1774—1807), p. 286, 289, 301—02; 1970, т. VIIІ (1808—1839), p. 4—7, 9, 17—18, 21, 34, 82, 180—81; Франко І. Нариси з історії української літератури в Галичині // Франко І. Зібр. тв.: У 50 т. К., 1980, т. 27, с. 130—48; його ж. Азбучна війна в Галичині 1859 // Там само, 1986, т. 47, с. 549—650; Гайковський М., Паславський І. Антоній Ангелович. Його епоха і діяльність. Львів, 2006, 88 с.; Паславський І. Антоній Ангелович та його місце в історії української церкви // Львів (1256—2006): Церква і суспільство. Статті й матеріали. Львів, 2006, с. 90—98; його ж. Де й коли прийшов на світ Антоній Ангелович. Уточнення місця і дати його народження // Українська греко-католицька церква і релігійне мистецтво. Наук. збірник. Львів, 2006, вип. 4, с. 43—44.
Іван Паславський