АНДРУСІВ Петро (крипт., псевд.: П. А., Андрій Петрусів) (* 02. 07. 1906, с. Кам’янобрід Городоцького пов. (нині — Яворівського р-ну Львів. обл.) — † 29. 12. 1981, м. Рівергед, шт. Нью-Йорк, США. Похований на цвинтарі св. Андрія у Бавнд-Бруку (шт. Нью-Джерзі, США) — живописець, графік, мистецтвознавець, публіцист, ред. худож. часоп., організатор мист. життя. Д. чл. НТШ А (з 1980). Під час Першої світ. війни 1915 загубився і дитиною його вивезли в Росію, де перебував у сиротинцях Москви та Рязані, з 1918 — у Польщі. Виховувався у притулку для молодих ремісників, пізніше відвідував одну з варшав. г-зій; 1921 відшукав батьків.
1927—30, 1934—36 навч. у Варшав. школі образотворчого мист-ва (з 1930 — Варшав. академія мист-в) у таких викладачів, як М. Котарбінський, Ф. Коварський, Т. Прушковський, Б. Ленарт. З 1934 — учитель у г-зіях та мист. школах Галичини, у 1936—38 викладав історію мист-ва, тех. креслення та ін. дисципліни у Вищій буд. школі у Варшаві. Співзасн. (1927) і чл. ради (1927—39) укр. мист. гуртка „Спокій“. Осн. творчі та наук. зацікав.: станкова, книжк., газетно-журнальна, прикладна графіка; станкове та монументальне малярство; мист. педагогіка; мист. публіцистика; організація худож. т-в і мист. виставок. 1929—43 співпрацював з укр. вид-вами у Варшаві та Львові, з 1927 брав участь у худож. виставках гуртка „Спокій“ та АНУМ (Варшава, Луцьк, Рівне, Кременець, Львів, 1929—39), у виставках укр. графіки у Празі (1933), Берліні (1933), Гельсинкі, пізніше у таборах для переміщених осіб Ді-Пі (Displaced Persons) (м. Візбаден, Майнц-Кастель (Німеччина), 1946—47), у повоєнний період — також у Філадельфії, Нью-Йорку, Детройті (США), Торонто (Канада) та ін. Виконував роботи для іконостасу в с. Гдешині на Холмщині (1940). З 1947 проживав у США. 1952 — чл., згодом — чл. гол. управи і голова (1964—65) ОМУА; співзасн. і викладач (1952—72) Укр. студії пластичного мист-ва (м. Філадельфія, США). Брав участь у численних виставках ОМУА. З 1955 працював креслярем-графіком в архітектурному бюро у Філадельфії. Автор низки публікацій із питань теорії і практики укр. мист-ва. Чл. редколегії вид. „Нотатки мистецтва“ (1963—70). Чл. Укр. ін-ту Америки, чл.-засн. і президент (1947—48) укр. кредит. спілки „Самопоміч“ у США.
З поч. 1960-х рр.— чл. НТШ А (на пропозицію Комісії мистецтвознавства при Історично-філософічної секції НТШ). На посаді голови ОМУА активно співпрацював з НТШ. Автор портретів визначних осіб (д. і почес. чл.) НТШ для галереї НТШ А, зокрема І. Франка (1957) та М. Грушевського (1958). З 22. 03. 1980 — д. чл. НТШ А (за поданням Секції історії України). Осн. наук. праці А. П. видано в серії „Бібліотека українознавства НТШ“ (Н.-Й.; Париж; Сідней; Торонто, 1987, т. 57). У 1994 при НТШ А у Нью-Йорку з ініціативи дружини художника Н. Семіон-Андрусів створено Фундацію А. П. Мета фундації — популяризація імени митця та підтримка талановитої молоді. Низка робіт А. П. міститься у колекції НТШ А, зокрема картина „Гетьман І. Виговський, розгром царської армії під Конотопом 1659 року“ (1977). Каталогізований архів А. П. зберігається у Бібліотеці НТШ А у Нью-Йорку.
Тв., пр.: Станкове малярство: Краєвид з гуцулами. 1935. Олія; Верби над водою, 1937. Олія; Голгофа України, 1939. Олія; Бунчужник, 1942. Олія; Богдан Хмельницький, 1948; Портрет гетьмана І. Мазепи, 1962; Велес — божок тварин. Олія; Князь Ігор. Олія; На дворі гетьмана Розумовського, 1967. Олія; Зустріч Івана Мазепи з Костем Гордієнком, 1968. Олія; Сватання Анни Ярославни, 1970. Олія; Княжа пристань у Києві, 1975. Олія; З’їзд князів, 1977. Олія; Фаетон. Акрил; Скоморохи. Олія; Атака козаків. Олія; Танок гуцулів. Олія; Під Корсунем. Олія; Французькі посли у князя Ярослава Мудрого, 1978. Олія; Богун. Олія; Два козаки. Олія; Різдво у XVII ст. Олія; Хрещення України-Руси, 1980. Олія. Монументальне малярство: Іконостас церкви с. Гдешин біля Холма, 1940; Розписи церкви св. Йосафата. Філадельфія, 1961. Станкова графіка: Цвіт папороті, 1934. Літографія; Козак з шаблею, 1935. Суха голка; Запорожець, 1938. Суха голка; Портрет батька, 1942. Акварель; Портрет матері, 1942. Акварель; Портрет режисера Володимира Блавацького, 1953. Вугіль; Портрет Людмили Старицької-Черняхівської, 1958. Туш, перо. Книжкова графіка (мал. обкладинок, іл.): Коковський Ф. За Україну. Львів: Світ дитини, 1930; його ж. За рідний край. Львів: Світ дитини, 1934; Ігорків Ю. Сердечний віночок (в’язанка святочних бажань) для українських діточок. Львів: Світ дитини, 1931; Лепкий Богдан. Три казки. Львів: Рідна школа, 1931; його ж. Про лиху мачуху. Казка для дітей. Львів: Рідна школа, 1931; Гоголь М. Загублена грамота. Львів: Світ дитини, 1932; Курдидик А. Маленькі борці. Оповідання з недавнього минулого. Львів: Світ дитини, 1932; Лясевич Л. Практичний Радіоаматор. Порадник для всіх з рисунками автора. Львів: Накладом „Україн-Радія“, 1932; Погідний М. Казка про гордого боярина Марка Путятича. Львів: Світ дитини, 1932; Лотоцький А. Було колись на Україні. Історичні оповідання. I. Найдавніші часи. Львів: Наш приятель, 1934; II. Великокняжа доба. Львів: Наш приятель, 1935; III. Ростиславичі. Львів: Наш приятель, 1936; IV. Романови. Львів: Наш приятель, 1937; його ж. Княжа слава. Краків; Львів: Українське видавництво, 1942; його ж. Княжа слава. Історичні оповідання. Торонто: Вид-во І. Боднарчука, 1976; Дончак Т. Дивна переміна. Казочка прозою. Львів: Світ дитини, 1935; Топеліюс З. Оповідання і перекази. Львів, 1938; Брадович М. На Москву. Повість. Філадельфія: Америка, 1951; Барагура В. Меч і книга. Оповідання. Торонто: На варті, 1954; Головінська М. Чічка. Оповідання. Торонто: Добра книжка, 1954; Гірняк Н. Організація і духовий ріст Українських січових стрільців. Філадельфія: Накладом вид-ва „Америка“, 1955; Петренко І. Пригоди Юрка Козака. Оповідання. Н.-Й.: Говерля, 1955; Чайковський А. Одарка. Повість. Вінніпег: Тризуб, 1955; Савицька І. Наша хатка. Оповідання для дітей. Філадельфія: Українська видавнича спілка, 1957; її ж. Золоті дзвіночки. Казки. Філадельфія: Союз Українок Америки, 1958; Черненко О. Людина. Філадельфія; К., 1960; Лебедович І., о. Полеві духовники Української Галицької Армії. У 45-річчя участи у визвольних змаганнях (матеріяли до історії). Вінніпег, 1963; Храплива Л. Писанка українським дітям. Н.-Й.; Мюнхен, 1965; її ж. Чародійне авто. Н.-Й., 1967; Тис Ю. Казка про лицаря Добриню та його сестричку Забаву; Про юнака Семенка, що волю добував. Дві казки. Торонто; Н.-Й.: Об’єднання працівників літератури для дітей і молоді, 1970; Погідний-Угорчак М. Дніпрові дзвони. Легенди. Торонто: Нашим дітям, 1975 (у співавт. з М. Михалевичем); Курдидик Я. Серце і зброя. Збірка вояцької поезії. Торонто: Накладом Братства кол. вояків 1-ої Української Дивізії Української Національної Армії, 1976; його ж. Маленькі борці. Оповідання. Н.-Й.: Говерля, 1978.
Газетно-журнальна графіка: Дзвони (Львів), 1931, ч. 2. Мал. обкладинки; Зиз (Львів), 1931, № 1. Іл.; Народня справа (Львів), 1931, № 42. Іл.; 1932, № 1. Мал. обкладинки, іл.; Неділя. Ілюстрований тижневик (Львів), 1932, № 1 (7 січ.). Заставки, іл.; Світ дитини (Львів), 1932—35. Іл.; Дзвіночок (Львів), 1933, ч. 16. Мал. обкладинки, іл.; Наш приятель (Львів), 1933. Мал. обкладинки, іл.; Вовченята. Журнал для дітвори. Львів, 1934. Іл. Публікації: Виставка Петра Мегика // Київ. Журнал літератури, науки, мистецтва і суспільного життя. [Філадельфія], 1955, січ.—лют., № 1, с. 35; На мистецькому фронті — мовчанка // Там само, 1956, № 3; Виставка праць Василя Дорошенка. [Каталог]. Жовт. 21— листоп. 5, 1961. Філадельфія, 1961 [Вступна стаття]; Мистецтво в житті народів // Альманах Союзу українок Канади „Провидіння“ на 1967 рік; Мистецтво в житті народів. Філадельфія, 1967; Мистецтво і політика. Філадельфія, 1970; Мистецтво і громада // Свобода [Н.-Й.], 1972, 10 берез., с. 6; Про ілюстративне оформлення журналів // Авангард [Брюссель], 1976, № 5, с. 297—99; Дам’ян Горняткевич (1892—1980) // Нотатки з мистецтва. Філадельфія, 1981, № 21 (лип.), с. 15—21; Мистецтво — найміцніша зброя. Статті, промови й огляди. Н.-Й.; Париж; Сідней; Торонто, 1987; [републікація] // Мистецькі студії. Львів, 1991, № 1, с. 38—44; Петро Мегик. Життя і творчість // Петро Мегик. Монографія мистця й альбом праць / За ред. С. Гординського. Філадельфія, 1992, с. 21—29; Петро Мегик. Життя і творчість // Мистецтво української діаспори. Повернуті імена. Вип. I. К., 1998, с. 163—74.
Арх. дж.: Бібліотека НТШ А, м. Нью-Йорк. Архів Андрусів П. (15 течок, 1149 док-тів).
Літ.: Хасевич Н. Мистецький гурток „Спокій“ // Сьогочасне і минуле (Львів), 1939, № 2, с. 99; Книга мистців і діячів української культури, учасників Першої зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3—5 липня 1954. Торонто, 1954, с. 12; Сучасна українська книжна графіка: Каталог [виставки] / Передм. В. Січинського. Торонто, 1956, с. 3—8; Лисяк О. П. Андрусів і його Іван Мазепа // Література і мистецтво. Додаток до газети „Гомін України“ (Торонто), 1959, 7 листоп., № 11; Кейван І. П. Андрусів // Самостійна Україна (Чикаго; Н.Й.), 1962, лют., № 2, с. 19—22; Хроніка НТШ. Торонто; Н.Й.; Сідней; Париж, 1963, ч. 79, с. 27, 34; Львів; Н.-Й.; Торонто; Париж; Сідней, 1996, ч. 81, с. 16, 44; Січинський В. Сучасна українська книжна графіка // Нотатки з мистецтва. Філадельфія, 1966, № 4, с. 15—37; Гальченко В. Видатний твір П. Андрусева „Княжа пристань у Києві“ // Визвольний шлях (Лондон), 1975, № 12; Кедрин І. „Княжа пристань у Києві“ // Свобода (Н.Й.), 1975, 16 жовт., с. 194; Ukrainians in North America / Ed. D. M. Shtohryn. Champaign (IL), 1975, p. 3; Ямняк П. „Княжа пристань у Києві“. Мистцеві П. Андрусіву — присвята // Вільне слово (Торонто), 1976, 27 берез.; Гординський С. П. Андрусів і його малярство // П. Андрусів. Виставка праць. 19—27 листоп. 1977. Філадельфія, 1977; його ж. П. Андрусів. Маляр і графік. Н.-Й., 1980; Селецький Б. Заслужена гуцулка з Косова // Гуцулія. Чікаго, 1980, ч. 2—3 (весна—літо), с. 5—9; Кузьма Л. Пам’яті П. Андрусева // Свобода (Н.Й.), 1982, 13 лют.; його ж. Пам’яті П. Андрусева (1906—1981) // Нотатки з мистецтва. Філадельфія, 1982, верес., № 22, с. 15—22; Барагура В. Петро Андрусів — ілюстратор для дітей і молоді // Свобода (Н.-Й.), 1983, 2 черв., ч. 102; його ж. Девіза П. Андрусева: „Мистецтво — найміцніша зброя“ // Там само, 1988, 23 черв., ч. 118; його ж. Духове повернення П. Андрусева в Україну (Огляд есею Р. Яціва „Історія очима надії“) // Там само, 1991, 20 черв.; [б. а.] Картина мистця П. Андрусева є офіційною картиною для відзначення 1000-ліття хрещення Руси-України // Америка (Філадельфія), 1983, 12 січ.; Жила В. Історичний календар 1000-ліття Хрищення України // Свобода (Н.-Й.), 1987, 15 верес.; Голіят Р. С. Невикористана праця Андрусева // Америка (Філадельфія), 1989, 11 лют.; Рудницький Л. Гідний почин пам’яті П. Андрусіва // Свобода (Н.-Й.), 1989, 14 лют., ч. 28; І. К. У 9-ту річницю смерти мистця П. Андрусева // Там само, 1990, 24 листоп., ч. 225; Климовський Яр. З Андрусівим після десятьох років його смерти // Там само, 1991, 23 листоп.; його ж. Згадаймо одного з найвидатніших наших мистців (у десяту річницю смерти П. Андрусева. Перебіг життя і творчий шлях мистця) // Америка (Філадельфія), 1992, 7 квіт.; Яців Р. Історія очима надії // Дзвін (Львів), 1991, № 3, с. 158—65; його ж. Сила Нації // Мистецькі студії. Львів, 1993, № 2—3, с. 5—6; його ж. Історія очима надії: П. Андрусів // Мистецтво української діаспори. Повернуті імена. К., 1998, вип. I, с. 192—220; Виставка дитячої літератури діаспори. Каталог. Львів; К., 1992; Шевченко Т. Діаспора нас любить, але не настільки, аби дарувати картини // Ратуша (Львів), 1992, 31 берез., № 33, с. 6; [б. а.] У Львові відбулася пропам’ятна виставка П. Андрусіва // Свобода (Н.-Й.), 1992, 13 черв.; Український історичний календар, 1994. Львів, 1993; Мегик П. Хрест вигнанця. Спогади // Образотворче мистецтво. К., 1999, № 3—4, с. 71—73.
Роман Яців