„АКАДЕМИЧЕСКИЙ КРУЖОК“ („Академічний гурток“) — т-во львів. укр. студент. молоді, яке діяло у Львові впродовж 1870—94. Виник у груд. 1870 після виходу прихильників русофільської орієнтації з т-ва „Академічна бесіда“. Метою „А. к.“ була організація наук., культ. і товариського життя рус. (укр.) студентства Львів. унту й Тех. академії, надання їм моральної і матеріальної підтримки. Раніше укр. студенти (І. Винницький, О. Іскрицький, А. Левицький, М. Товарницький, М. Федорович та ін.) входили до загальноуніверситет. „Академічної читальні“, засн. 1860, а ін. (А. Гриневецький, Р. Пилят, В. Федорович та ін.) — до аналог. читальні, створ. 1866. Того ж року укр. студенти ун-ту й Тех. академії (Д. Гладилович, Т. Грушкевич, І. Дашкевич, Й. Желеховський, Д. Заневич, К. Коростенський, Т. Ревакович та ін.) звернулися до Відня з проханням заснувати „Академічно-руську читальню“ за зразком празької, однак дістали відмову. Більшість прохачів була чл. пізніше створ. Тва ім. Шевченка (1873), а Д. Гладилович — двічі (1887—89, 1891—92) обраний його головою.
„А. к.“ мав власні б-ку й читальню, організовував гуртки, читання лекцій, літ. й мист. вечори, вистави, наук. мандрівки Галичиною. „А. к.“ діяв при Народному домі й початково дотримувався москвофільської орієнтації. Друк. органом т-ва був журн. „Друг“ (1874—77), в якому публ. відомі організатори та співпрацівники НТШ: І. Белей, М. Драгоманов, М. Павлик, І. Франко (у журн. „Друг“ опубл. вірші І. Франка, перекл. частини роману М. Чернишевського „Що робити?“, твори європ. авторів). 1876 „А. к.“ вид. календар-альманах „Дністрянка“, до якого увійшли твори І. Франка, повість Марка Вовчка „Інститутка“ та ін., а згодом „Повісті й оповідання“ (у 3 т.) В. Хиляка. 1876—77 ред. кт „Друга“ і т-во очолювали І. Белей, М. Павлик (чл. „А. к.“ з 1874), А. Дольницький, І. Франко, які під впливом листів М. Драгоманова перейшли на нац. і соціаліст. позиції.
„А. к.“ влаштовував літ. вечори, присвячені І. Тургенєву, М. Устияновичу, М. Шашкевичеві, Т. Шевченкові. Після арешту 1877 М. Павлика, І. Франка, І. Мандичевського, О. Терлецького та ін. студентів, звинувачених у пропаґанді соціалізму, „А. к.“ знову перейшов на москвофільські позиції. Після процесу проти О. Грабар і товаришів, серед яких був і чл. „А. к.“ В. Лагола (1882), тво втратило провідні позиції серед студентства, його очолили радикальні русофіли. 1884 головою „А. к.“ був А. Луцик, чл. правління — Р. Мокрицький, К. Павликів, Ф. Давидчак та ін. „А. к.“ і надалі зазнавав переслідувань поліції: з листоп. 1884 по трав. 1885 проти нього тривала „дисциплінарна справа“ за організацію муз. вечора на користь артистки І. Стефурак. Навесні 1894 Галицьке намісництво розпустило „А. к.“, мотивуючи своє рішення (підтримане МВС Австро-Угорщини 03. 08. 1894) тим, що т-во „занимало непатриотичне, а затим небезпечне для держави становиско“. 1894 „А. к.“, змінивши статут, реорганізували на т-во „русских“ студентів „Друг“ у Львові, що діяло до 1939. Його осідком залишився Народний дім (вул. Театральна, 22). Ост. головою „А. к.“ був В. Труш, першим головою „Друга“ (1894) — Я. Вербицький, пізніше: 1899 — М. Глушкевич, 1901 — С. Гладкий, з груд. 1902 — Є. Бачинський. Метою т-ва була моральна й матеріальна підтримка своїх чл., допомога їм у здобутті освіти. „А. к.“ мав свою бурсу, їдальню, бку, читальню, видавав часоп. „Разсвет“ та ін., організовував наук., літ., муз. вечори, вистави, гуртки, надавав позики своїм чл. На поч. Першої світ. війни австрій. влада розпустила тво. Спроби його відновлення у 1921—23, які організовували І. Брич, П. Гарасимчук, Я. Кміцикевич, С. Крушинський, С. Тихович, В. Труш, Г. Чемерис та ін., увінчалися успіхом щойно 1925, коли новий статут т-ва „Друг“ затвердило МВіО Польщі. У міжвоєнний період т-во мало виразне москвофільське спрямування, намагалося вести документацію рос. мовою. Т-во ліквідували у верес. 1939, а його майно було націоналізовано. „А. к.“ упродовж короткого періоду (1874—77) перебував під впливом майбутніх чл. НТШ І. Белея, М. Павлика та І. Франка. У той час т-во влаштовувало літ. вечори, присвячені Т. Шевченкові.
Арх. дж.: ДАЛО, ф. 26, оп. 12, спр. 225, 593—94, 634, 744; оп. 13, спр. 69, арк. 19; спр. 237, арк. 3—10; ЦДІА України у Львові, ф. 506, оп. 1, спр. 1—186.
Літ.: Іван Франко у спогадах сучасників. Львів, 1956, с. 112—13; Друг. 1874—1877. Систематичний покажчик змісту / Склав О. Д. Кізлик. Львів, 1967, 70 с.; Грицак Я. „Молоді“ радикали в суспільно-політичному житті Галичини // Записки НТШ. Праці Історико-філос. секції. Львів, 1991, т. ССХХІІ, с. 71—110; Якимович Б. Іван Франко — видавець: Книгознавчі та джерелознавчі аспекти. Львів, 2006, с. 31—38, 40—41, 48, 50, 54.
Іван Сварник