БОВУА Даніель (Beauvois Daniel) (* 09. 05. 1938, м. Анезен-ле-Бетюн, департамент Па-де-Кале, Франція) — франц. історик, славіст (україніст, русист, полоніст), публіцист, перекладач. Д. чл. НТШ Європи (з 1997).
Студіював славістику в Лілльському унті. 1964—68 викладач рос. мови в ліцеї ім. Луї Пастера у м. Ліллі, а 1967—68 — курсу польс. і рос. культури у Лілльському ун-ті, 1969—72 — дир. Центру франц. культури Варшав. ун-ту, 1973—78 — наук. працівник Нац. центру наук. досліджень у Парижі (відділ сучас. новітньої історії).
1977 захистив дис. у Паризькому унті на тему „Lumieres et soci?t? en Europe de l’Est: l’Universit? de Vilna, et les ?coles polonaises de l’Empire russe (1803—1832)“ і здобув ступінь д-ра гуманіт. наук. У 1978—79 — доц. Ун-ту в м. Нансі, а 1979—94 — проф. Ун-ту Шарля де Голля — Лілль ІІІ та дир. Польс. культ. центру того ж ун-ту, від 1994 — професор Ун-ту Париж І (Пантеон-Сорбона), дир. Центру вивчення історії слов’ян. народів того ж ун-ту (1994—98).
У 1983—90 — представник інспекційної місії Мін-ва освіти Франції з питань вивчення польс. мови. Дир. прес-служби Ун-ту Шарля де Голля — Лілль ІІІ (1986—88). 1991 експерт відділу Сх. Європи Нац. аналіт. центру Франції, а 1998 — експерт науково-дослід. програми Мін-ва освіти Франції. 1979—80 — чл. журі об’єднання полоністів, а 1980—84 і 1989—90 — президент цього журі. Президент Франц. асоціації з розвитку українозн. досліджень (1995—2000) та кер. семінару, присвяченого укр. культурі в Ін-ті слов’ян. студій. Очолюючи асоціацію, зробив багато для поглиблення знань про Україну у франц. інтелектуальних колах.
Організатор наук. життя, учасник багатьох конференцій у Франції, Польщі, США, Росії, Україні, Бельгії, Німеччині, Болгарії, Великобританії, Італії. 1986 організував наук. конференцію, присвячену літ. та істор. міфам Білоруси про Україну та Литву, за результатами якої видано за ред. вченого збірник матлів; 1993 організував чергову конференцію п. н. „Критики, ностальгії, моделі: Центрально-Східна Європа в баченні європейських істориків та мислителів від ХІІІ до наших днів“. Від поч. 1990-х рр.— учасник наук. форумів в Україні: Колоквіумів українських та польських істориків 24—25. 05. 1991, міжнар. наук. конференції „Польща — Україна: історична спадщина і суспільна свідомість“ ( Кам’янець-Подільський, 29—31. 05. 1992), Другого міжнар. конґресу україністів (Львів, 22—28. 08. 1993), міжнар. конференції „Національні історії та історична пам’ять. Погляди з Росії, України та Франції“ (26—27. 11. 2009) тощо.
Закордонний чл. ПАН (Варшава, 1991) та Польс. академії мист-в (Краків, 1997), почес. д-р Вроцлавського (1993), Варшавського (1999) та Яґеллонського (2000) унтів Польщі. Чл. Міжнар. славіст. академії (Київ, 1998), закордонний чл. НАН України (2000). Д. чл. Франц. тва дослідників XVIII ст., Асоціації сучас. і новітньої історії, засн. Т-ва професорів-полоністів Франції, чл. бюро Т-ва польс. історії і лри в Парижі, почес. чл. Літ. т-ва ім. А. Міцкевича у Варшаві (1989), лауреат відзнаки Фундації ім. Івана Павла II (Рим, 1990), премії Єжи Ґедройца (Люблін, 2006) та ін.
Осн. зацікав. Б. Д.— історія Польщі та Сх. Європи, що стосуються укр. питань (соціальна і культ. історія Правобережної України кін. XVIII — поч. ХХ ст.), публіцистика; громад. діяльність.
Автор понад 150 публікацій. Писав про Вольтера і його уявлення про Польщу, єзуїтів та уніатів у Рос. імперії 1772—1820 про польс. письменника та мандрівника Яна Потоцького (1761—1815) та ін. Перекладав франц. мовою тв. С. Пшибишевської, А. Жулавського, Ч. Мілоша, Б. Ґеремека. Б. Д.— автор кн. „Просвітники і суспільство у Східній Європі. Вільнюський університет і польські школи в Російській імперії (1803—1832)“ (Лілль; Париж, 1977), „Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831—1863)“ (Париж, 1985) та „Боротьба за землю в Україні 1863—1914. Поляки та соціально-етнічні конфлікти“ (Лілль, 1993) — „малої української трилогії“. 2003 вийшла монографія Б. Д. „Російська влада та польська шляхта в Україні 1793—1830“, яка тематично завершила цикл попередніх досліджень ученого. У цих книжках він об’єктивно висвітлив джерела, розвиток і наслідки соціальних, нац., культ. суперечностей в „українському трикутнику“ (рос. влада, укр. селянство, польс. шляхта) на Правобережній Україні наприкін. XVIII — на поч. XX ст. Своїми працями Б. Д. розвінчує польс. історіограф. традицію щодо цих теренів, зокрема міф „колонізаційної місії поляків на Сході“, стереотипи ностальгійного сприйняття „східних кресів“, інтерпретації шляхт. корпорації в категоріях „громадянського суспільства“ тощо.
Першими оцінили вагомість наук. доробку Б. Д. для укр. історіографії д. чл. НТШ М. Антонович та Я. Дашкевич. М. Антонович у журн. „Український історик“ (1991) опубл. позитивну рец. на кн. „Le Noble, le Serf et le R?vizor. La noblesse polonaise entre le tsarisme et les masses ukrainiennes (1831—1863)“ (Париж, 1985) та її перекл. польс. мовою „Polacy na Ukrainie. 1831—1863. Szlachta polska na Wo?yniu, Podolu i Kijowszczy?nie“ (Париж, 1987). Я. Дашкевич написав ґрунтовну передм. до укр. перекл. цієї кн. „Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831—1863)“ (Київ, 1996), у якій детально проаналізував оцінку польс. історіографією праці та висловив свої міркування із приводу наук. досягнень Б. Д., зокрема наголосив, що він „...завжди належав до тих відповідальних істориків, для яких історія — правдива історія — має бути вчителькою життя. Саме тому його так глибоко турбувала і турбує заміфологізованість, заідеологізованість, заполітизованість польської історіографії — і відсутність правдивої, об’єктивної історії Польщі, зокрема історії польсько-українських стосунків“. Чл. Історичної комісії НТШ в Україні Н. Яковенко була наук. ред. укр. перекл. книжок Б. Д.
Б. Д. підтримував і підтримує наук. контакти з НТШ Є (зокрема, А. Жуковським), чл. НТШ в Америці (Г. Грабовичем, Ф. Сисином, Р. Шпорлюком) та НТШ в Україні (Я. Дашкевичем, Н. Яковенко, Я. Грицаком). За вагомі наук. досягнення в галузі історії України та загалом розвитку українознавства у Франції 17. 03. 1997 Б. Д. обрано д. чл. НТШ Є на пропозицію Історично-філософічної секції Т-ва.
Пр.: Les j?suites dans l’Empire russe 1772—1820 // Dix Huiti?me Si?cle. Paris, 1976, N 8, p. 257—72; Lumi?res et Soci?t? en Europe de l’Est. L’Universit? de Vilna et les ?coles polonaises de l’empire Russe (1803—1832). Lille; Paris, 1977, t. 1—2 (польс. пер.: Szkolnictwo polskie na ziemiach litewsko-ruskich 1802—1832 / Przet?umaczy? I. Kania. Rzym; Lublin, 1991, t. 1: Uniwersytet Wile?ski; t. 2: Szko?y podstawowe i ?rednie; доповнене і змінене вид.: Wilno — polska stolica kulturalna zaboru rosyjskiego 1803—1832. Wroc?aw, 2010); Les Lumi?res au carrefour de l’orthodoxie et du catholicisme: le cas des uniates au d?but du XIXe si?cle // Cahiers du monde russe et sovi?tique. Paris, 1978, vol. 19, fasc. 4, p. 423—41; Un Polonais au service de la Russie: Jean Potocki et l’expansion en Transcaucasie 1804—1805 // Cahiers du monde russeet sovi?tique. Paris, 1978, vol. 19, fasc. 1—2, p. 175—89; Jan Potocki a cenzura wile?ska w roku 1814. Przyczynek do biografii // Przegl?d Humanistyczny. Warszawa, 1978, N 12, s. 137—43; La Pologne imaginaire de Voltaire // Kwartalnik Historii Nauki i Techniki. Warszawa, 1979, r. XXIV, N 3, s. 523—31; Le Noble, le Serf et le R?vizor. La noblesse polonaise entre le tsarisme et les masses ukrainiennes (1831—1863). Paris, 1985 (польс. пер.: Polacy na Ukrainie 1831—1863. Szlachta polska na Wo?yniu, Podolu i Kijowszczy?nie / Prze?o?yli E. i K. Rutkowscy. Pary?, 1987; англ. пер.: The Polish Nobility between Tsarist Imperialism and the Ukrainian Masses (1831—1863) / Translated by B. Reisig. London, 1990; укр. пер.: Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831—1863) / Пер. З. Борисюк. К., 1996); [Рец. на:] F. E. Sysyn. Between Poland and the Ukraine. The Dilema of Adam Kysil. 1600—1653. Cambridge, Mass., 1985 // Revue historique. Paris, 1986, an. 110, t. 276, fesc. 560, p. 492—94; Les confins orientaux de l’ancienne Pologne. Ukraine — Lituanie — Bi?lorussie XVIe — XXe sci?cles / D. Beauvois (ed.). Lille, 1988; La bataille de la terre en Ukraine, 1863—1914. Les Polonais et les conflits socio-ethniques. Lille, 1993 (польс. пер.: Walka o ziemi?. Szlachta polska na Ukrainie Prawobrze?nej pomi?dzy caratem a ludem ukrai?skim, 1863—1914 / Prze?o?y? K. Rutkowski. Sejny, 1996; укр. пер.: Битва за землю в Україні 1863—1914. Поляки в соціо-етнічних конфліктах / Пер. З. Борисюк. К., 1998); З проблем соціальної і культурної історії Правобережної України XIX — початку ХХ ст. // Другий Міжнародний конгрес україністів. Львів, 22—28 серпня 1993 р. Доповіді і повідомлення. Історія. Львів, 1994, ч. 1, с. 171—76; Mit „kres?w wschodnich“, czyli jak mu po???y? kres // Polskie mity polityczne XIX i XX wieku. Wroc?aw, 1994, s. 93—105 (укр. пер.: Міф „східних кресів“, або як йому покласти край // ПРО SФWNHMA. Історичні та філологічні розвідки, присвячені 60-річчю академіка Ярослава Ісаєвича. Львів, 1998, с. 125—38 (Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Зб. наук. праць. Вип. 5); Histoire de la Pologne. Paris, 1995; Така лукава „потрійна єдність“ // Політика і час (К.), 1998, ч. 3, берез., с. 61—67 (передрук. рос.: Такое лукавое „тройное единство“ // Зеркало недели, 1998, № 18—19 (187—88), 7 мая, с. 31); Російськопольська війна за освіту в Україні (1863—1914 рр.) // Пам’ять століть. К., 2001, № 5, с. 42—70; Pouvoir russe et noblesse polonaise en Ukraine 1793—1830. Paris, 2003 (укр. пер.: Російська влада та польська шляхта в Україні 1793—1830 рр. / З франц. пер. З. Борисюк. Львів, 2007); Tr?jk?t ukrai?ski. Szlachta, carat i lud na Wo?yniu, Podolu i Kijowszczy?nie 1793—1914 / Prze?o?y? K. Rutkowski. Lublin, 2005 (рос. пер. із франц.: Гордиев узел Российской империи: Власть, шляхта и народ на Правобережной Украине (1793—1914) / Авторизованный перевод с франц. М. Крисань. М., 2011).
Літ.: Kieniewicz S. Daniel Beauvois o kresach po?udniowych (W zwi?zku z prac? D. Beauvois. Le Noble, le Serf et le R?vizor. La noblesse polonaise entre le tsarisme et les masses ukrainiennes (1831—1863). Paris, ?ditions des Archives Contemporaines, 1985, 365 p. // Przegl?d Historyczny. Warszawa, 1986, t. 77, zesz. 1, s. 767—75; Rychlikowa I. Deklasacja drobnej szlachty polskiej w Cesarstwie Rosyjskim. Spуr o „pu?apk? na szlacht?“ Daniela Beauvois // Там само, 1988, t. 79, zesz. 1, s. 121—47; Антонович М. [Рец. на:] Daniel Beauvois. Le Noble, le Serf et le R?vizor. La noblesse polonaise entre le tsarisme et les masses ukrainiennes (1831—1863). Paris, ?ditions des Archives Contemporaines, 1985, 365 p.; Daniel Beauvois. Polacy na Ukrainie, 1831—1863. Szlachta polska na Wo?yniu, Podolu i Kijowszczy?nie / Prze?o?yli E. i K. Rutkowscy. Pary?, Instytut Literacki, 1987, 290 s. // Укр. історик (Н.Й.; К.; Торонто; Мюнхен; Львів), 1991, ч. 1—2 (108—09), т. 28, с. 193—95; Bardach J. Polacy na Prawobrze?nej Ukrainie w XIX wieku w ?wietle bada? Daniela Beauvois // Przegl?d Wschodni. Warszawa, 1994, t. 3, zesz. 2, s. 319—33; Дашкевич Я. Даніель Бовуа та вивчення історії польсько-українських відносин // Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831—1863). К., 1996, c. 9—48 (передрук.: його ж. Постаті. Нариси про діячів історії, політики, культури. Львів, 2006, c. 646—67; 2-ге вид., виправл. і доповн. Львів, 2007, c. 684—705); Баженов Л. В. Польська меншина Правобережної України у ХIХ — на початку ХХ ст. у працях Даніеля Бовуа // VIII Всеукраїнська наукова конференція „Історичне краєзнавство і культура“: Наук. доповіді та повідомлення. К.; Х., 1997, ч. 1, с. 195—98; його ж. Даніель Бовуа і Волинь // Українська національна ідея: історія і сучасність. Житомир, 1997, с. 86—88; Бармак М. [Рец. на:] Даніель Бовуа. Битва за землю в Україні 1863—1914. Поляки в соціо-етнічних конфліктах. К.: Критика, 1998, 334 с. // Slavica Tarnopolensia. Тернопіль, 1998, вип. 5, с. 184—86; його ж. Україно-польські відносини на тлі російсько-польського протистояння на Правобережжі України в 30-х — на початку 60-х років (за матеріалами монографії Даніеля Бовуа) // Stosunki ukrai?sko-polskiе w XX wieku: pa?stwowоs?, spo?ecze?stwo, kultura. Наук. збірник. Мат-ли міжнар. наук. конференції 15—16 квітня 1999 р. Тернопіль, 1999, с. 70—78; його ж. Дослідник україно-польсько-російських відносин на Правобережній Україні в ХІХ ст. професор Сорбони Даніель Бовуа // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Історія. Тернопіль, 2005, вип. 2, c. 30—36; Жуковський А. Данієль Бовуа // Політика і час. К., 1998, ч. 3, берез., с. 61, 67 (передрук рос.: Даниель Бовуа // Зеркало недели, 1998, № 18—19 (187—88), 7 мая, с. 31); його ж. Нарис історії Наукового товариства ім. Шевченка в Європі. Львів; Париж, 2000, с. 53, 89; Хроніка НТШ. Львів; Н.-Й.; Торонто, 1998, ч. 89, с. 171; 2000, ч. 91, с. 171—72; 2002, ч. 93, с. 214; Карліна О. Кінець міфові про Україну-Аркадію [Рец. на:] Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом та українськими масами (1831—1863) / Пер. Зої Борисюк. К.: Інтел, 1996; Бовуа Д. Битва за землю в Україні 1863—1914. Поляки в соціо-етнічних конфліктах / Пер. Зої Борисюк. К.: Критика, 1998 // Український гуманітарний огляд. К., 1999, вип. 1, с. 60—69; „Як дослідник я перебуваю якоюсь мірою в ізоляції“ / Інтерв’ю з Д. Бовуа взяв Т. Марусик // Сучасність, 1999, ч. 2, лют., с. 123—29; Вушко І. Даніель Бовуа і його польське питання: Beauvois D. Pouvoir russe et noblesse polonaise en Ukraine 1793—1830. Paris, CNRS Editions, 2003. 240 p. // Україна Модерна. К.; Львів, 2006, вип. 10, с. 214—20; Гудь Б. Українсько-польські конфлікти новітньої доби: етносоціальний аспект. Х., 2011, с. 15, 46—50, 61—66, 72, 74, 81, 97, 100—01, 103, 122.
Андрій Фелонюк