БОГУН Ірина (Чопівська-Богун) (* 20. 05. 1920, м. Бухарест, Румунія — † 15. 06. 2012, с. Пралківці (Pra?kowce) побл. Перемишля (нині — Польща). Похована у м. Сосновці, Польща) — журналіст, видавець, громад. діяч.
Донька І. Фещенка-Чопівського. У дит. віці переїхала з батьками в Польщу. 1930 закінчила поч. школу у Кракові, а 1937 — польс. гзію в м. Катовіцах. Вищу освіту здобувала у Варшаві (з 1941 навч. у Музичній школі ім. Ф. Шопена і Вищій торговельній школі) та Відні (1943 здобула диплом економіста у Вищій школі міжнар. торгівлі при Віден. ун-ті, Австрія).
Від весни 1943 до листоп. 1944 працювала в Ін-ті екон. досліджень у Катовіцах, але у зв’язку з арештом батька Б. І. було звільнено з роботи. Згодом влаштувалася на металургійний завод у Катовіцах, де працювала спочатку бухгалтером, із 1956 — начальником сектору, а згодом — зав. відділу фінансів, планування й організації виробництва. Її вдруге звільнили з роботи через зв’язки з еміґрацією. З 1966 та до виходу на пенсію в 1979 Б. І. тричі змінювала місце праці.
Осн. зацікав.— журналістика, краєзнавство, мемуаристика, музейна справа та громад. діяльність.
Автор розд. „Трагічний фінал“ у кн. І. Фещенка-Чопівського „Хроніка мого життя: спогади міністра Центральної Ради та Директорії“ (перевид.: Житомир, 1992), 27 ст. у „Нашому слові“ про Т. Шевченка, публікацій про Я. Мудрого (1994), І. Франка (1982), Б. Лепкого (1989), У. Кармелюка (1987), П. Орлика (1991), М. Грушевського (1991) та І. Драча (1980), а також майже 300 ст. на різноманітну тематику у період. вид. Польщі й України, як-от: „Криниця“ („Я росла в тіні видатної людини...“, 1994, ч. 1—2; „Київська Академія та її основоположниця Єлисавета Гулевичівна“, 1995, ч. 4; „Жінки ГУЛАГу, жертви сталінського терору“, 1996, ч. 2; „Княгиня Анна, засновниця першої в Україні школи для дівчаток“, 1997, ч. 1; „Сестри з Яготинського палацу (Олександра, Тетяна і Глафіра Псьол і їх дружба з Шевченком)“, 1997, ч. 2; „Пресвятая Покровонько — покрий мені головоньку...“, 1997, ч. 3; „Листи до Мотрі“, 1998, ч. 1; „Заплутана доля Марка Вовчка (1834—1907)“, 1998, ч. 2), „Наше слово“ („Іван Фещенко-Чопівський: до 85 роковин з дня його народження“, 1969, 17 серп.; „Сухомлинський і його педагогічні ідеї“, 1979, 14 жовт.; „Вечір в честь Кирила Стеценка“, 1980, 4 трав.; „Українськими стежками по чеській Празі“, 1981, 18 січ.— 29 берез.; „Ювілей Острозької Біблії“, 1981, 15 листоп.; „Князі Острозькі — велич і занепад роду“, 1982, трав.—серп.; „Історія ікони Богоматері званої Ченстоховською“, 1982, 8—15 серп.; „Нещасливе кохання Гальшки Острозької“, 1983, 2 січ., 27 лют.; „Юрій Кульчицький — герой Відня“, 1983, 30 жовт., 6, 20 листоп., 4 груд.; „Рондо а ля краков’як чи Рондо а ля гопак (українські мотиви у Шопена)“, 1985, 13 жовт.; „Відгомін жіночого руху на українських землях до 1939 р.“, 1986, 18 трав.; „Українські Фермопіли — битва під Берестечком“, 1986, 28 груд.; „Древнє і ветхе минуле (Християнізація Русі)“, 1988, 10 квіт.; „Гетьманський дар (антимінс Мазепи в Єрусалимі)“, 1988, 9 жовт.; „Сон Івана Мазепи, або За що потерпів В. Сосюра“, 1989, 29 січ.; „Єднає нас живий ланцюг (свято Соборності)“, 1990, 18 берез.; „Святкування Дня Незалежності в Явожні“, 1995, 5 листоп.; „Проща в Заполяр’я“, 1996, 27 груд.; „Твоя дружина Ірина. Мгр. інж. Ілля Богун“, 2000, ч. 5; „Заупокійне слово в пам’яті Святішого Патріарха УАПЦ Димитрія (Яреми)“, 2000, ч. 20; „Тарнів — коротка зупинка Державного Центру УНР на шляху в еміграцію“, 2004, 18 січ.), „Наша культура“ („Анна Чарторійська, художниця з Криниці, і її спогади про Лесю Українку“, 1979, ч. 1), „Основа“, Більськ-Підляський („Просвітянські ідеї Тараса Шевченка та його „Буквар“, 1989, ч. 4), „Над Бугом і Нарвою“, Більськ-Підляський („Ентузіаст з Клішель (Андрій Німий і його листування з Миколою Дерев’янком)“, 1993, ч. 2), „Церковний календар“, Сянок („Подорож до Божого Гробу в Єрусалимі: проща Данила Паломника“, 1989; „Ярослав Мудрий і його спадщина“, 1994), „Українське слово“ („Абезь — епітафія на батьківську могилу“, 1997, 6—27 лют.).
Чл. Укр. суспільно-культ. т-ва в Катовіцах (із 1979), д. чл. Житомир. науково-краєзн. т-ва дослідників Волині (з 1992), нагороджена медаллю Княгині Ольги ІІІ ступеня (2008). Подарувала укр. музеям із родинної колекції низку полотен визначних укр. художників.
Б. І. була меценатом НТШ, сприяла розбудові фондів Бібліотеки та Архіву Тва у Львові. З 1992 поступово передавала особистий архів І. Фещенка-Чопівського в дар для НТШ у Львові. 1995 до Архіву Т-ва надійшли рукоп. мемуарів „Хроніка мого життя“, підручника „Економічна географія України“ й „Економічний збірник“ зі статтею вченого (1922), 1997 — кн. „Проблеми палива на Україні“, „К вопросу о цементации железа“, „Цементованє кобальту бором і берилієм“.
2002 Б. І. брала участь у міжнар. конференції. Підгот. мат-ли міжнар. конференції до 50-річчя від загибелі І. Фещенка-Чопівського під егідою НТШ в Україні і передала для НТШ рукоп. праці батька п. н. „220 днів Ради Республіки — передпарламенту УНР на еміграції в Тарнові“.
Крім того, 1997 подарувала для Б-ки НТШ 23 кн., зокрема „Dzie?a Wszystkie“ О. Кольберга, часоп. із серії „Warszawskie zeszyty ukrainoznawcze“ та ін., а 2000 — 158 кн., вид. у Польщі, зокрема праці Укр. наук. ін-ту (Варшава), польс. наук. т-в міжвоєн. періоду, а також вид. нашого часу, як-от: „Закерзоння: спомини вояків УПА“ (1994—96, у 2 т.).
Пр.: Іван Фещенко-Чопівський: 95 років з дня народження // Український календар (Варшава), 1979, с. 97—100; Життя, гідне слави // АВЖЕЖ (Житомир), 1991, № 8, с. 33—42; Іван Фещенко-Чопівський і Михайло Грушевський: сторінки взаємин // Михайло Грушевський. Збірник наук. праць і мат-лів Міжнар. ювілейної конференції, присвяченої 125-й річниці від дня народження М. Грушевського. Львів, 1994, с. 330—32; Князі Острозькі — велич і занепад роду // Велика Волинь: Праці Житом. науково-краєзн. т-ва дослідників Волині. Житомир, 1994, т. 15, с. 11—25; „Русь“ над річкою Одер і Волинь // Велика Волинь: минуле і сучасне. Мат-ли міжнар. науково-краєзн. конференції. Хмельницький; Ізяслав; Шепетівка, 1994, с. 545—48 (у співавт.); Той буремний 1920-й: історичний нарис // Дзвін (Львів), 1994, № 1, с. 96—99; Нове про генезу Берестейської унії // Малинщина у просторі і часі: Мат-ли Всеукр. науково-краєзн. конференції. Малин, 1996, с. 71—74; Український вчений і державотворець Микола Коваль-Медзвецький // Українська національна ідея: історія і сучасність (наук. зб.). Житомир, 1997, с. 27—28; Орест Зілинський (1923—1976) — український історик, фольклорист, літературознавець // Український альманах (Варшава), 1998, с. 229—33; Іван Фещенко-Чопівський: тернистий шлях українця // Болохівщина: земля і люди. Мат-ли Всеукр. науково-краєзн. конференції „Велика Волинь“ (т. 20). Хмельницький; Стара Синява; Любар, 2000, с. 234—40 (у співавт.); По слідах діяльности Ради Республіки // Матеріали міжнародної конференції „Іван Фещенко-Чопівський — видатна постать в історії науки та українського державотворення (до 50річчя від дня загибелі). Львів, 2002, с. 47—53.
Літ.: Романчук О. Аксіоми для нащадків. Львів, 1992, с. 262; Хроніка НТШ. Львів, 1995, ч. 85, с. 79; 1996, ч. 87, с. 93; Львів; Н.-Й.; Торонто, 1998, ч. 89, с. 103; 2001, ч. 92, с. 155; Львів; Н.Й., 2003, ч. 94, с. 140; Бачинський М. Богун-Чопівська Ірина Іванівна // Українська журналістика в іменах / Ред. М. М. Романюк. Львів, 2000, вип. 7, с. 17—23; Дубас М. Слова постмовчання: про зустрічі й події та прочитане й побачене. Львів, 2002, с. 75; [б. а.] Медаль Княгині Ольги для Ірини Богун // Наше слово (Варшава), 2009, 11 січ., № 2; Колянчук О. 90-річчя від дня народження Iрини Чопівської-Богун // Там само, 2010, 13 черв., № 24; Вербовий М. Пам’яті Подруги Ірини (до сороковин смерті) // Там само, 2012, 22 лип., № 30.
Юрій Ковалів