БОТАНІЧНО-ЗООЛОГІЧНА КОЛЕКЦІЯ МУЗЕЮ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ім. ШЕВЧЕНКА — одна з найбільших за обсягом колекцій (разом із етнограф., частково, археол.) Музею НТШ. Становила основу для виокремлення Природничого (Природознавчого) музею НТШ 1912 у Львові. Його розбудовували чл. Математично-природописно-лікарської секції НТШ Степан Рудницький, Юрій Полянський, Іван Раковський. Спочатку мат-ли колекції зберіг. разом із фондами в Етнограф. музеї на вул. Супінського, 17 (тепер — вул. Коцюбинського, 21). Згодом їх перенесено на вул. Чарнецького, 24 (нині — вул. Винниченка), де зберіг. збірки І. Верхратського (зоолога, ентомолога) та О. Волощака (ботаніка). Засн. Природничого музею були В. Левицький, М. Мельник, О. Мриц, С. Пастернак, Ю. Полянський, І. Раковський, Є. Чайковський та ін.; меценатами — І. Верхратський, О. Волощак, М. Грицак, М. Панчишин, А. Штекель.
В основі Б.-з. к. разом із ін. збірками були безцінні ентомологічні зібрання д. чл. І. Верхратського — автора відомих праць із ботаніки нижчих і вищих тварин, із мінералогії та соматології. На окрему увагу заслуговують колекції представників подільських метеликів, великих метеликів зі Станіславова та околиць, метеликів з околиць Львова, мотилів-шкідників госп. рослин. 1905 І. Верхратський своє зібрання подарував Музеєві НТШ. Разом з ін. збірками вона пізніше лягла в основу Природн. відділу музею.
Д. чл. НТШ, проф. Львів. політехніки О. Волощак зібрав і упоряд. багатий гербарій нижчих і вищих рослин. Він розділив його на три част., які передав Природн. музеєві у Відні, АН у Кракові і НТШ у Львові. Гербарій Музею НТШ ґрунтується на колекції О. Волощака, збори подаровані з 1867—1912 з Галичини, Буковини, Полісся, Карпат, Трансільванії та ін. провінцій Австрії. З 1940 гербарій НТШ об’єднано з приват. колекціями Ф. Гербіха (збори 1830—60), Г. Лобажевського (1850—60), А. Анджейовського (1860—70).
Б.-з. к. містила велику кількість експонатів живої і неживої природи, зокрема зоологічних, палеонтологічних, ботанічних, геологічних, палеолітичних (археол.), антропологічних. Оскільки українці після Першої світової війни навч. в Українському таємному університеті, який не мав своїх лабораторій, кабінетів та експонатів, то навчанню природозн. дисциплін сприяли музейні колекції.
Мат-лами музею (ботаніка, ентомологія) користувалися науковці, студенти Львів. ун-ту та Політехніки; асистенти приводили в музей студентів на навчання, учителі шкіл із провінцій — учнів для слухання лекцій з охорони природи. В антропол. від-ні музею (експонати подарував М. Панчишин) навч. студенти УТУ.
МПЛС НТШ розмістила музей у 6-ти кімнатах: 1—3 — мінералогічно-петрограф. збірки; 4-та кімната містила плейстоценові збірки м’якунів і хребетних, які зібрав Ю. Полянський; 5-та — збірка морських м’якунів, подарованих В. Левицьким та упоряд. О. Мриц, а також збірка жуків колекції В. Лазорка; 6-та кімната слугувала канцелярією.
Зоологічна колекція мала невелику збірку ссавців, чималу збірку птахів зх.укр. земель, яку придбав студент Львів. ун-ту О. Мацілинський в Осмолоді, Підлютому та Перегінську. В скляних циліндрах у формаліні зберіг. риби, земноводні та плазуни. Також тут були велика збірка м’якунів та вироби з черепашок — подарунок радника В. Левицького. Збірка сучас. водних і наземних молюсків налічувала понад 1000 черепах, зібраних в Зх. Україні. Збірку м’якунів опрацював Ю. Полянський.
Зоолог. відділ налічував такі підвідділи: остеологія (1200 експ.), ссавці (45), орнітологія (340), змії (15), земноводні (3), іхтіологія (понад 10), молюски морські (284), молюски прісні (626), комахи (понад 7 тис.), павуки (44), гнізда (39), яйця (96 родів, разом 300 шт.).
Антропол. відділ налічував 2 повні скелети, 45 анатом. препаратів, понад 340 анатом. табл.
Палеоліт. відділ містив 539 крем’яних і кістяних виробів, 130 експ. з палеонтології, 464 делювіальні молюски, прибл. 4 тис. експ. з мінералогії/петрографії, 166 предметів із делювіальної петрографії та 550 предметів зі сфери технології.
Найбагатшою була ентомологічна збірка, яка складалася з колекцій першого укр. ентомолога І. Верхратського. Колекції зібрані в Галичині, Буковині, Закарпатті, Карпатах, Поділлі. Серед експ. подільські метелики, великі метелики зі Станіславова та околиць, метелики з околиць Львова, мотилі-шкідники сільськогосп. культур.
Ще 1912 А. Штекель за допомогою С. Полянського упоряд. ентомологічну збірку. Її вміщено у 80 скляних касетах. У 1914—18 шкідники сильно понищили колекцію метеликів, 80 % мат-лу не були придатними до експозиції. 1929 її доглядав Є. Чайковський. Бракувало багато етикеток, що обезцінювало наук. вартість. 1939—41 після порівн. досліджень етикетки дописано.
Природн. відділ за головування В. Левицького та І. Раковського перетворився на окр. Музей НТШ.
1914—19 праця в Природн. музеї припинилася. 1924 почалося відновлення закладу. В січ. 1927 відновлено діяльність Природн. відділу музею. 1924 музей став автон. ін-том НТШ — Природн. музеєм, що дало поштовх до його розвитку. Інженер Микола Саєвич збагатив музейну установу великою збіркою лісоботаніки, студент Полотнюк та інженер Андрій П’ясецький організували лісовий відділ, а Остап Мацілинський — орнітологічний.
Збірка С. Полянського містила жуків з околиць Львова, Турки, Покуття, Татрів. Велика збірка комах і жуків інженера Клима Ганкевича була з Угнева побл. Перемишля, Янтарова, Славути, Іванкова з Поділля, Косова, проте її також пошкоджено. В 1944 надійшли збірки комах В. Зінька з Карпат, В. Стеціва з Польщі. Збірку напівтвердокрилих, саранчі, перетинчастокрилих подарував Володимир Лазорко. Заг. кількість комах становила 25—30 тис., опрацьованих згідно з інв. даними — 7 тис.
Доглядав за колекцією управитель Є. Чайковський з допомогою М. Саєвича.
У відділі ентомології працювали В. і Д. Лазорки, Д. Зайців, Л. Ольшанський, у відділі зоології — Е. Жарський, Б. Ковалів, Е. Саган, у відділі ботаніки — Я. Іваницький, М. Мельник, О. Мриц, М. Пригродський, Ф. Фотинюк, у відділі технології — О. Сецінський, а у відділі геології, палеонтології, мінералогії та петрографії — Б. Кордюк, І. Олексишин, С. Пастернак, Ю. Полянський та інженер Є. Чайковський.
1939 у зв’язку із ліквідацією НТШ колекції перейшли до системи АН УРСР. Друга світова війна завдала також великих втрат.
14. 01. 1940 Природн. музей НТШ та Музей Дідушицьких на вул. Рутовського (тепер — вул. Театральна) передано АН і об’єднано в Львів. наук. природозн. музей. Наук. роботу очолював Ю. Полянський.
1941 будинок Музею НТШ на вул. Чарнецького, 24, частково пошкоджено. Нім. влада не дозволила відновити діяльність НТШ, призначила дир. обох музеїв Ю. Полянського і доручила йому звільнити весь персонал. 1944 німці мали намір вивезти експ. обох музеїв, але їм це не вдалося, оскільки не змогли роздобути 3 тис. скринь для перевезення.
Гербарій О. Волощака, започат. ще 1886, опинився в Музеї АН УРСР та Львів. ун-ті ім. І. Франка. Це були збори флори переважно з Карпат. пасма гір від р. Черемошу до Татр, а також еталонні листи рослин річкових долин і прилеглих гірських хребтів, басейнів р. Черемошу, Пруту, Бистриці, Лімниці, Свічі, Опору, Бартави, Стрия, верхів’я Дністра, Сяну, Ослави, Попраду, охоплено також галицький бік гірського пасма та закарпат. сторону. За час роботи у Львів. політехніці (1884—1908) О. Волощак створив і там музей та дендрологічну колекцію, що містила кількасот різноманітних місцевих видів рослин, яку знищено під час Першої світ. війни.
Від поч. ХХ ст. і до 1940-х рр. гербарій збагатили збори Й. Пачовського, Г. Козія, М. Мельника, Ф. Фотинюка (1932—40, Львівщина, Тернопільщина), Т. Вільчинського, М. Пригродського (1932—40, Станіславівщина), Г. Іваницького (1928—38, різні території Галичини).
З 1946 гербарій поповнився також зборами М. Попова, В. Хржановського, К. Малиновського, В. Коліщука, І. Вайнагія, Й. Берка, К. Уличної, А. Лазебної, Л. Тасінкевич. 1963—64 його передано у Львів. природн. музей (збори з Опілля, Розточчя, Укр. Карпат).
Гербарій вищих судинних рослин має статус держ., внесений до міжнар. каталогів. Сьогодні налічує 111 029 гербарних арк.
Бріологічний гербарій, засн. чл.-кор. АН УРСР А. Лазаренком, увійшов до „Індексу бріологічних гербаріїв світу“ (Bryophytorum Bibliotheca, 1976), налічує 36882 зразки. Заг. кількість ф.— 150 093 од., до нього належать 58 зразків водоростей, 1168 лишайників, 856 грибів. Див. Музей Наукового товариства ім. Шевченка.
Арх. дж.: ДАЛО, ф. 27, оп. 2, спр. 380, арк. 37; спр. 1044, арк. 60; спр. 1086, арк. 33; Наук. б-ка Держ. природн. музею НАН України у Львові, від. рукоп., ф. 1, оп. 1, спр. 9; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 36, арк. 63 зв.
Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1932, ч. 71, с. 19—20; 1937, ч. 73, с. 107—09; 1939, ч. 74, с. 103—04; Лазаренко А. С. Определитель лиственных мхов Украины. К., 1955, 467 с.; Масляник О. Природознавчий музей НТШ як автономний інститут // Вісник ООЧСУ (Н.-Й.), 1964, ч. 1, с. 21—23; Лев В. Сто років праці для науки і нації. Н.-Й., 1972, с. 17; Каталог музейних фондів. Львів, 1987, вип. 6, 154 с.; Каталог музейних фондів. Львів, 1990, вип. 8, 202 с.; Кобів Ю. Й. Дослідник Карпатської флори // Аксіоми для нащадків. Львів, 1992, с. 487—95; його ж. Творці українського природознавства Іван Верхратський та Микола Мельник // Там само, с. 495—510; ЕУ. Львів, 1993, т. 1, с. 167; Климишин О. С., Кулик Т. Г. Структури і стан фондів державного природознавчого музею. Наукові записки ДПМ НАН України, 1994, т. 41, с. 94—97; Чайковський Є. Природознавчий музей Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. 1912, 1927—1944 роки // З історії Наукового товариства імені Шевченка. Львів („Праці НТШ“, ч. 10), 1998, с. 222—26, 228.
Зиновія Служинська