БАЛЕЙ Степан (Стефан-Максим) (* 04. 02 (23. 01). 1885, с. Великі Бірки Терноп. пов., Галичина (нині — Терноп. рну Терноп. обл.) — † 13. 10. 1952, м. Варшава, Польща) — психолог, лікар-психоаналітик, філософ. Д. чл. НТШ (з 1917).
1903 здобув серед. освіту у Терноп. гзії, 1903—07 навч. на філос. ф-ті Львів. ун-ту, 1908 склав держ. „учительський іспит“ (із психології та філософії) і викладав математику, поч. психологію та логіку в гзіях Перемишля, Тернополя та Львова (до 1927, з перервами).
1911 здобув наук. ступінь д-ра філософії у Львів. ун-ті, а 1912 отримав від мін-ва освіти Австрії стипендію з фонду для подальшого навчання доцентів і виїхав на спец. студії з курсу філософії у Німеччину, де працював у психол. та фізіол. ін-тах Берлін. ун-ту, досліджуючи проблему біаурального слуху. Тоді опубл. 5 праць у нім. філос. та фізіол. журн. 1912—14 спеціалізувався у Сорбонні (Париж) та Віден. унті. 1917—22 навч. на мед. ф-ті Львів. ун-ту, після закінчення якого здобув у Варшав. унті звання д-ра медицини за спеціальністю „Нервові хвороби і психіатрія“ (1923) і став викладачем філософії у філії укр. Академічної гімназії та в Українському таємному університеті у Львові. Сучасники писали про Б. С.: „Був це маленький, непоказний чоловічок [...] але як психольог, як учитель льогіки і пропедевтики фільософії, був небуденною появою у львівськім шкільництві“ (С. Шах).
Осн. наук. зацікав.— проблема особистости, характерологія, психології виховання, дитини і розвитку, злочинности, чоловіка і жінки, експерим. психологія, історія світ. філософії. Б. С. працював також лікарем у психоневрол. від-ні Львів. міського шпиталю. 1918 Б. С. разом із І. Крип’якевичем, Ф. Колессою та ін. запрошено до Кам’янець-Подільського держ. укр. ун-ту на посаду доцента. З 1920-х рр. працював у Т-ві наук. викладів ім. П. Могили у Львові.
1922 видав перший підручник психології укр. мовою — „Нарис психольогії“, в якому арґументував цілісність психол. життя людини, а 1923 вийшла у світ його кн. „Нарис льоґіки“, вид. НТШ у Львові, що також стала першим у Галичині профільним вид. у цій галузі. Філос. погляди Б. С. формувалися під впливом брентанізму львівсько-варшав. психол. школи та її засн. К. Твардовського.
З 1923 — чл. Українського лікарського товариства у Львові. 1925 намагався влаштуватися на роботу у Львів. ун-т, але через причетність до УТУ йому відмовлено. З 1927 до кін. життя — зав. каф. психології виховання у Варшав. ун-ті; був спочатку надзвич. проф., а з 1934 звич. проф. (найвище звання в ун-тах тогочас. Польщі), а також керував Ін-том психології виховання цього вишу. 02. 11. 1935 виступав із доповіддю „Психологія характеру“ на 1-му Укр. пед. конґресі у Львові. Б. С. очолював Ін-т пед. психології Союзу польс. учителів (1936—51), Держ. учительський ін-т (1930—35), Варшав. психотех. лабораторію (1928—35) і був засн. та головою (1931—38) Комісії у справах професійного консультування і психотехніки при кураторії Варшав. шкільного округу. З 1932 керував консультацією „Патронат“ у Т-ві опіки над в’язнями і Пед. консультацією для судових органів у справах неповнолітніх правопорушників при цьому т-ві, а згодом очолив Центр психол. досліджень мін-ва юстиції Польщі для дітей із виправних закладів.
Під час Другої світ. війни змушений виїхати з Варшави. Викладав на таємних університет. курсах у Ченстохові та Кракові, а після звільнення столиці від окупації повернувся у Варшав. унт. 1947 завдяки стипендії ЮНЕСКО перебував у 4-місячному наук. відрядженні у США, де вивчав методи боротьби зі злочинністю серед молоді. Від 1910 — д. чл. Львів. філос. т-ва, 1925—28 — засн. і кер. його Психол. секції, з 1934 — чл. Варшав. філос. та наук. тв, Наук. пед. т-ва у Кракові, Польс. психол. т-ва, з 1946 — голова його Варшав. від-ня. У 1929 Харків. географ. ін-т за внесок у розвиток укр. науки висунув Б. С. канд. у д. чл. ВУАН (відділ філософії, соціології та права). 1945 Б. С. став д. чл. Варшав. наук. т-ва, а у квіт. 1952 — д. чл. (титулярним) ПАН і був нагороджений хрестом ордена Відродження Польщі.
Автор статей у таких вид., як „Літературно-науковий вістник“, „Лікарський вісник“, „Наука і письменство“, „Український медичний вісник“, „Шляхи“ та ін. 1938 видав кн. „Psychologia wychowawcza w zarysie“ (6 вид., ост.— 1965). З 1928 був ред. квартальника „Polskie Archiwum Psychologii“ (з 1938 — „Psychologia Wychowawcza“), після війни співпрацював із часоп. „Przegl?d Psychologiczny“. 2002 праці вченого перевидано. З 08. 02. 1917 за ухвалою Історично-філософської та (з 1921) Математично-природописно-лікарської секцій Б. С.— д. чл. НТШ (у фонді НТШ в ЦДІА України у Львові зберігається облікова картка д. чл. НТШ). 01. 07. 1918 звертався до НТШ у Львові з проханням про надання стипендії для навчання за кордоном. 1919 був канд. у чл. Педагогічної комісії при Історично-філос. секції НТШ, яку плановано створити під його кер. 1920 Виділ (президія) НТШ у Львові надав Б. С. фінансову допомогу для „габілітаційних цілей“ розміром 2000 кор. 1921—27 — кер. Інституту нормальної і патологічної психології НТШ у Львові, створ. з ініціативи Б. С. Листувався з д. чл. НТШ С. Рудницьким у справі Музею НТШ у Львові. Від черв. 1924 — чл. Лікарської комісії (відновленої) при МПЛС НТШ. Доповідав на 1му З’їзді укр. лікарів („Досліди над vagus і sympaticus“, листоп. 1924) та 2-му З’їзді укр. природників і лікарів („Лікування нервових недуг шоком“, черв. 1927), організованих під егідою НТШ. Автор публікацій у „Записках НТШ“ та ґрунтовних статей у „Збірнику Математично-природописно-лікарської секції НТШ“. Автор численних гасел в УЗЕ.
Пр.: Про понятє психольоґічної основи почувань // Записки НТШ. Львів, 1911, т. CV, кн. V, с. 116—47; Про ріжницю між почуванями осудними і представними // Там само, т. CVІ, кн. VI, с. 135—68; Експеримент в науці психології // Звіт дирекції ц. к. гімназії з руською викладовою мовою в Перемишлі за шкільний рік 1912/1913. Перемишль, 1913, с. 3—23; З психольогії творчості Шевченка. Львів, 1916; ?ber Urteilsgef?hle. Львів, 1916; Осудні почуваня і „наставленя“ // Записки НТШ. Львів, 1918, т. CXXVI—CXXVII, с. 1—58; Нарис психольогії. Львів; К., 1922; Нарис льоґіки. Львів, 1923; Уваги про діяння атропіну і пілокарпіну, впорснених рівночасно // Український медичний вісник (Прага), 1924, ч. 2, с. 47—49; Замітка про вплив гіпнози на сни // Там само, ч. 3—4, с. 91—95; Проблема куеїзму // Наука і письменство, 1924, кн. 1, с. 96; Трійця в творчости Шевченка // Збірник МПЛС НТШ. Львів, 1925, т. XXIII—XXIV, с. 105—33; Psychoanaliza jednej pomylki Slowackiego. Lw?w, 1925; Горячка і свідомість // Лікарський вістник (Львів), 1926, ч. 2, с. 1—7; ?ber schizophrene Einstellungen und Verhaltungsweisen // Збірник МПЛС НТШ. Львів, 1926, т. XXV, с. 28—45; Psychologia sensu (Ksi?ga pami?tkowa Drugiego polskiego zjazdu filozoficznego. Warszawa, 1927) // Przegl?d filozoficzny, 1928, t. 31, s. 199—200; Psychologia kontaktu wychowawczego. Warszawa, 1930; Psychologia wieku dojrzewania. Lw?w; Warszawa, 1931 (2 wyd.: 1932); Zarys psychologii w zwi?zku z rozwojem psychiki dziecka. Lw?w, 1935; Osobowo?? tw?rcza ?eromskiego: studium z zakresu psychologii tw?rсzo?ci. Warszawa, 1936; Psychologia wychowawcza w zarysie. Lw?w, 1938; Оsobowo??. Lw?w, 1939; Charakterologia i typologia dzieci i m?odzie?y. Warszawa, 1946; Drogi samopoznania. 2 wyd. Krak?w, 1947; Zagadnienie walki z przest?pczo?ci? m?odocianych na tle wsp??czesnych do?wiadcze? w Stanach Zjednoczonych Ameryki P??nocnej. Warszawa, 1948; Wprowadzenie do psychologii wsp??czesnej. Warszawa, 1959; Зібр. тв.: У 5 т., 7 кн. Львів; Одеса, 2002.
Арх. дж.: ЦДІА України у Києві, ф. 1235, спр. 332, 3 с.; ЦДІА України у Львові, ф. 309, оп. 1, спр. 306, арк. 1; спр. 372, арк. 13; спр. 382, арк. 5; спр. 2436, арк. 4, 208—208 зв., 209.
Літ.: Хроніка НТШ. Львів, 1918, ч. 60—62, с. 21, 48; 1920, ч. 63—64, с. 6, 8; 1925, ч. 67—68, с. 53; Замітки з приводу заснованя Інституту для нормальної і патольогічної психольогії при Науковім Товаристві ім. Т. Шевченка у Львові // Лікарський вістник (Львів), 1920, ч. 4, с. 29—31; Шах С. Львів — місто моєї молодости. Мюнхен, 1956, с. 162—65; Чайковський М. Згадка про проф. С. Балея // Український календар. Варшава, 1969, с. 270—71; Сениця П. Педагог, лікар-психолог, др С. Балей // Лікарський вісник, 1976, ч. 2, с. 41—42; Шляхами Золотого Поділля: Тернопільщина і Скалатщина: регіональний історично-мемуарний збірник. Н.Й.; Париж; Сідней; Торонто, 1983, т. 3, с. 557—58 (Укр. архів НТШ, т. 35); Пундій П. Українські лікарі. Кн. 1 / За ред. Я. Ганіткевича. Львів; Чикаго, 1994, с. 24—25 (Лікарський збірник НТШ, т. ІІ); Jadczak R. Z mi?dzywojennej dzia?alno?ci S. Baleya (1885—1952) na polu psychologii i pedagogiki // Psychologia wychowawcza, 1995, N 3, s. 204—15; Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі. До 100річчя заснування, 1898—1998 / За ред. С. Яреми. Тернопіль; Львів, 1998, с. 55, 242; Верников М. М. Життя і наукова діяльність С. Балея // Філософська думка, 2001, № 5, с. 74—89; Стасьо І. Балей Степан // Українська журналістика в іменах. Львів, 2003, т. 10, с. 14—15; Петрюк П. Т., Бондаренко Л. І. Творчий і життєвий шлях академіка С. В. Балея — видатного українського і польського психолога, лікаря, психоаналітика, філософа та педагога (до 120-річчя з дня народження) // Психічне здоров’я, 2005, вип. 2, с. 86—94.
Мар’ян Мудрий