БОРИС Євген-Фердинанд (* 19. 05. 1904, м. Перемишль, Галичина (нині — центр одноймен. пов., Польща) — † 16. 10. 1994, м. Торонто, Канада) — підприємець, громад. діяч. Меценат НТШ.
Серед. освіту здобув в Укр. чол. г-зії у Перемишлі (1923). 1923—39 разом із братами керував низкою торгов. підприємств у Перемишлі п. н. „Спадкоємці Івана Бориса“, що були філіями центр. компаній („Народна торговля“, „Сільський господар“, „Народна гостинниця“, „Міщанське братство“), засн. у Львові І. Борисом, батьком Б. Є.-Ф., видатним організатором підприємництва і купецтва у Галичині. Також відкрив 3 крамниці (фарб, текстилю і взуття та спортивних предметів і виробів), поштово-експедиційну фірму „Висилковий дім“.
Згодом переїхав до м. Сосновця (Польща), де відкрив свою крамницю „Мануфактура“ (перенесену з Перемишля) під новою наз. „Є. Ф. Борис і С-ка“, а також брав акт. участь у культ. житті місцевого осередку Укр. нац. об’єднання. 1944 переїхав до Австрії (м. Велс), де 1945—48 очолював Укр. к-т при амер. осередку „переміщених осіб“ (Ді-Пі).
948 еміґрував у Канаду, де працював спочатку кельнером, а 1950 заснував хлі-бопекарське підприємство „Victoria Bakery“ (1952 перейменоване на „Dempsters Bread Ltd.“) і 1952—75 був багаторічним його кер., головою правління. Завдяки Б. Є.-Ф. компанія стала однією з найкращих пекарень у Торонто і налічувала понад 500 працівників (переважно українців).
1957 став головою Клубу укр. підприємців і професіоналістів Канади в Торонто, того ж року видав „Календар-альманах Об’єднання українських канад. підприємців і професіоналістів“, у якому в своїй ст. „Перед п’ятдесяти роками“ опубл. детальний текст протоколу І З’їзду руських, галицьких і буковинських купців (Львів, 12. 02. 1906). 1960 очолив Буд. к-т „Пласту“ і 1963 придбав будинок для цього т-ва в Канаді.
Почес. чл. „Пласту“, чл. Ділового кту КУПП і Т-ва укр. купців, підприємців і професіоналістів США, один із перших жертводавців для Укр. школи ім. М. Шашкевича в Перемишлі. З 1988 — дир.-розпорядник ф. для КУІС, заг. обсяги яких під кер. Б. Є.-Ф. налічували 7 млн амер. дол., а щорічні відсотки (в розмірі 0,5 млн амер. дол.) спрямовувано на фінансування досліджень у галузі українознавства.
1967—88 — незмінний голова Центр. патронату, створ. у Торонто для забезпечення фінансування Енциклопедії українознавства в НТШ Є (Франція), багаторічний фундатор цього важливого вид. проекту НТШ. Як виконавець заповіту В. Кубійовича, з його спадку Б. Є.-Ф. заснував „Вічну фундацію Володимира і Дарії Кубійовичів“ при КУІС в м. Едмонтоні для продовження наук. досліджень, започаткованих В. Кубійовичем, та для публікації їхніх наук. мат-лів. Окрім того, згідно зі статутом Укр. професіонального тва, очолюваного Б. Є.-Ф., у разі ліквідації, незалежно від причин, усе майно переходило у власність НТШ у Львові.
Пр.: Перед п’ятдесяти роками // Календаральманах Об’єднання українських канадійських підприємців і професіоналістів. Торонто; Монреаль, 1957, с. 57—58; Енциклопедія українознавства мусить бути закінчена // Вісті із Сарселю (Париж; Мюнхен), 1980, ч. 22, с. 59—62; У двадцяту річницю Патронату НТШ-Сарсель у Торонті // Там само, 1987, ч. 29—30, с. 30—35.
Літ.: Українські професіоналісти в Америці і Канаді. Вінніпег, 1935, 112 с.; Фундатори Енциклопедії українознавства (1954—1971). Мюнхен, 1973, с. 26; Несторович В. Т. Українські купці і промисловці в Західній Україні 1920—1945. Торонто; Чікаґо, 1977, с. 281—82; Марунчак М. Біографічний довідник до історії українців Канади. Вінніпег, 1986, с. 77; Українська державна чоловіча гімназія у Перемишлі, 1895—1995 / Упоряд. І. Гнаткевич. Дрогобич, 1995, с. 110; Шаблій О. І. Володимир Кубійович: енциклопедія життя і творення. Париж; Львів, 1996, с. 220—22; Борис Євген-Фердинанд // ЕУ. Львів, 2003, т. 11 (дод.), с. 13.
Юрій Ковалів